Блукаючи просторами Інтернету, якось натрапила на сторінку Литовського Сейму. Сайт як сайт: депутати, прес-служба, історія… За винятком маленької деталі – однією з мов сайту є китайська. Здавалося б, навіщо північним європейцям “китайська грамота”? Все дуже просто: розумні литовці використовують мову як додатковий геополітичний інструмент. Це своєрідний комплімент перспективному Китаю. Мовляв, заходьте до нас, ми вас розуміємо.
Коли журналіст хоче отримати якомога більше інформації від співрозмовника, він, не вагаючись, заговорить з ним його мовою. Це суто корислива позиція, але її продуктивність поза сумнівом. Усі країни прагнуть співпрацювати з Китаєм, але розмовляти китайською не хоче ніхто. Навіть офіційні сайти ліньки перекласти.
З іншого боку, мова є ознакою самодостатності країни. Сайти парламентів США та Великої Британії мають єдину версію – англомовну. Лише російською звертається до відвідувачів сайту Держдума РФ. Сигнал такий: “Вивчіть нашу мову, тоді й поговоримо”.
Україна, якій хронічно бракує світової уваги, мала б перекласти сайти офіційних органів усіма мовами світу. Проте ми посідаємо стриману, майже самодостатню позицію: “компліментами” на всі боки не розкидаємося. Сайт Верховної Ради працює двома мовами – англійською та українською. Урядовий та президентський портали мають ще й російськомовну сторінку. Чому її не має Верховна Рада, невідомо. Та залишимо в спокої багатостраждальне питання російської мови. А Польща, Німеччина, Італія, Туреччина, Китай?.. Їм і багатьом іншим ми продаємо метал, зерно, товари легкої промисловості. Чому б не зробити комплімент потенційним бізнес-партнерам, переклавши головні сайти держави! Уявіть, заходите ви на сайт, приміром, Аргентини, й бачите україномовну версію. Приємно, справді? Ніби добре слово сказали.
Перекласти сайт (принаймні, частково) – не надто трудомістка робота. Естонія має 13-мовний сайт парламенту, укладали його разом з посольствами різних держав. До того ж, комплімент – це лише комплімент. Він ні до чого не зобов’язує. Китайськомовний сайт на заважає литовським парламентарям обговорювати бойкотування Олімпіади в Пекіні. А російська мова естонського Рійгікогу не врятувала від конфліктів між двома країнами. “Зовсім не обов’язково погоджуватися зі співрозмовником, щоб знайти з ним спільну мову”, – сказала колись Маргарет Тетчер про Міхаіла Горбачова. Не треба робити “глибокий реверанс” у бік Росії, Європи чи Азії. Можна обмежитися вишуканим компліментом – сказати “вітаємо!” всім країнам світу зрозумілою їм мовою.