Нині англійською спілкується близько 1,75 млрд осіб – це чверть населення земної кулі, тож мова належить світові, а не тільки Сполученому Королівству. Люди, які вивчили англійську як іноземну, помітно перевищують кількістю її носіїв. Вона забезпечує Велику Британію конкурентною перевагою у сферах культури, дипломатії, журналістики, науки та високих технологій, а до того ж є інструментом «м’якої сили». Ту саму вигоду мають Америка, Австралія, Канада, Ямайка, Нова Зеландія та всі англофони, які сприймають рідну мову як належне. Нещодавно у своєму звіті Британська рада – культурна організація, що займається поширенням англійської, – закликала до активізації зусиль у галузі популяризації мови, що дедалі більше стає основою процвітання та глобального впливу Великої Британії.
Англійська – це справді великий бізнес, і не лише світових лідерів, державних діячів та дипломатів (тобто тих, для кого знання мови є повсякденною потребою). Її роками вивчають мільйони дітей на кожному континенті. Вона стала перепусткою до статків та можливостей, важливою навичкою майже для будь-якої професії та інструментом, за допомогою якого відбувається третина спілкування в інтернеті.
Англійською здіймаються в повітря і приземляються літаки. Нею ведуть переговори про війну і мир представники ООН. Протестувальники у віддалених країнах пишуть нею на плакатах свої вимоги для міжнародних камер. Цією мовою творяться найновіші дослідження, відкриваються Олімпійські ігри; нею висловлюють обурення єгипетські демонстранти і складають реляції світові лідери в Санкт-Петербурзі.
На англійську, яка впевнено зміцнює свої позиції після Другої світової, нині переходять цілі країни й регіони. Еліта Єгипту, Сирії та Лівану відмовилася на її користь від французької. Індія полишила кампанію проти мови своїх колоніальних правителів, і мільйони тамтешніх батьків записують дітей до англомовних шкіл, що є найнадійнішим способом стати частиною глобального середнього класу англофонів. На сьогодні англійською там розмовляє близько 125 млн осіб – набагато більше, ніж до здобуття незалежності. Руанда, з огляду на регіональну економіку та політику, здійснювану після трагедії геноциду, проголосила повний перехід на англійську як мову викладання у школах та університетах. КНР збирається ініціювати масштабну програму, спрямовану на подолання однієї з небагатьох перешкод для стрімкої експансії – браку англомовних китайців.
Велика Британія втрачає економічне та промислове домінування (один із помічників президента Росії Владіміра Путіна навіть назвав країну «просто маленьким островом»), тож англійська для її процвітання як ніколи важлива. Сполучене Королівство, незважаючи на погоду, відвідують мільйони туристів, бо люди розуміють мову (навіть попри проблеми зі сприйманням лондонської говірки). Мовні курси – на піку популярності. Університети заробляють мільйони завдяки Китаю та іншим країнам, охочим навчити свою еліту англійської. Міжнародна служба BBC та Британська рада, мабуть, є могутнішими агентами світового впливу, ніж усі дипломатичні органи держави. Англійська допомагає Великій Британії зберігати за собою роль центру глобального зв’язку, адже наразі вона як мова дипломатії майже повністю замінила французьку.
Торік Британська рада викладала англійську більш як для 280 тис. студентів у 80 представництвах, що діяли в 60 країнах, провела майже 2,5 млн іспитів для понад 1,6 млн осіб з усієї планети. Попит на цю мову бачиться нескінченним: Рада прогнозує його зростання щонайменше вдвічі (а в деяких випадках на 40%) в Індонезії, Пакистані, Бразилії та Мексиці, а також у великих африканських країнах, зокрема в Нігерії, Ефіопії та Судані. Російський уряд заявив, що невдовзі вимогою до всіх держслужбовців стане вільне володіння англійською. Нині вона є обов’язковим предметом від четвертого класу у В’єтнамі та в усіх початкових школах Японії. Уряд Таїланду поставив перед собою амбіційну мету: навчити англійської 14 млн вихованців 34 тис. державних навчальних закладів – від дошкільнят до студентів університетів. Влада Казахстану повідомила, що для Expo 2017, міжнародної виставки в Астані, присвяченої енергетичній стабільності, знадобиться ще 30 тис. англомовних представників.
Опитування свідчать: більшість людей вивчають англійську, щоб забезпечити собі доступ до різних благ. Молодим жінкам у Пакистані вона дає змогу спілкуватися з американським викладачем, фермеру з Гани – стежити через мобільний телефон за міжнародними прогнозами погоди та цінами на сировину, а студентові із М’янми – ділитися надіями з організаціями рідної спільноти у Белфасті. Завдяки англійській футбольні фани з рибальського селища в Гамбії слухають «живцем» коментарі до матчів Прем’єр-ліги, а ті, в кого вистачає грошей, їдуть за кордон з упевненістю, що їх зрозуміють.
Більшість британців не усвідомлюють, яким багатством є мова для їхньої держави. Торік понад 600 тис. іноземних студентів із 200 країн прибули туди для навчання в університетах, коледжах і школах-інтернатах, а ще 600 тис. – на короткотермінові курси англійської. 2011-го саме вони забезпечили основну частину національного ринку експорту освітніх послуг обсягом ₤17,5 млрд. За даними компанії London Economics, у 2020-му цей ринок може сягнути показника близько ₤21,5 млрд, а у 2025-му – ₤26,6 млрд.
Сполученому Королівству його мова вже не «належить». Однак на планеті чомусь поширений дивний снобізм щодо британської англійської. Крім Латинської Америки, більшість країн світу наполегливо вивчають і викладають саме острівний варіант, а не американський, адже переконані, що мова Шекспіра культурніша, ніж техаська говірка. Сполучені Штати, хоч як це дивно, докладають дуже мало зусиль до просування англійської за кордоном, бо вважають, що охочі мати справу зі США знайдуть власний спосіб її вивчити. Отож наразі головним промоутером англійської є Велика Британія, а на другому місці – Австралія. Це дає британцям істотні психологічні переваги: тисячі англомовних висловів, прислів’їв та асоціацій і надалі знайомлять людей із джерелами цієї мови та британським способом мислення.
Окрім того, це забезпечує Сполучене Королівство потужним дипломатичним інструментом «м’якої сили». Британська рада, на відміну від інших організацій, має завдяки викладан-
ню англійської доступ до таких місць, як зони конфліктів та країни, що розвиваються, на кшталт Південного Судану, держав Тропічної Африки та Південної Азії, Близького Сходу й Північної Африки. У неспокійному Арабському світі Британська рада має договір на викладання англійської студентам-мусульманам у старому Університеті Аль-Азхар (Каїр), що є осередком ісламської теології.
Представники Ради, крім того, навчають своєї мови в університетах, військових коледжах та академіях держуправління в країнах, які зазвичай не підтримують тісних відносин із Великою Британією.
Більшість мешканців маленьких островів на північному заході Європи не знають, наскільки прислужилася їм рідна мова. Мало хто усвідомлює, що Шекспір, певно, є найвпливовішою нерелігійною особою в історії світової культури. Ніхто, вигукуючи слогани із трибун стадіонів для привітання улюбленої команди в англійській Прем’єр-лізі, не замислюється, що його слова можуть почути й зрозуміти в усьому світі.