Нових уже не купити: через два невиконані добові плани я втратив поточну роботу, адже на інтернет-біржі фрилансерів та копірайтерів немає ні лікарняних, ні форс-мажорів. Місто вже котру годину в пітьмі, у вікнах осель мерехтять свічки чи болотні вогники переносних автомобільних ліхтарів. Єдина яскрава пляма світла в найближчому кварталі — це поліцейський відділок та «держадміністрація». Там якимось чином усе гаразд. Із електрострумом, продуктами, зарплатами. Негаразди лише в мене.
За ті дві дорогоцінні години, протягом котрих умикали струм, я встиг передивитися новини. Кортить-бо ж дізнатися: чому «герої Чонгару» своїм підривом електроопор вирішили заморити саме мене, а не отой відділок з «адміністрацією».
«Начальник блокади» Іслямов знов глузує перед камерами. Мовляв, то не ми, то хтось невідомий підірвав, а може, і вітер повалив. Виявляється, на Чонгарі навчилися не лише підривати стовпи, а й «звитяжно» тримати оборону. Коли на місце інциденту прибуває ремонтна бригада електриків із поліцією та СБУ, з ними починають битися, не допускаючи до ремонту опор. Під час бійки полковника поліції вдаряють у спину ножем, а другому правоохоронцеві мало не проламують череп.
Читайте також: Перекопський світлофор
Силовики грубо відштовхують дівча з мікрофоном, що плутається під ногами… Схоже, саме на це й чекав «штаб блокади». Поки Ленур Іслямов веде «переговори» з державою, що надала йому притулок, у Києві негайно активізується інший росіянин — такий собі Айдер Муждабаєв, москвич наполовину кримськотатарського походження, що по 20 роках сумлінної роботи в газеті «Московский комсомолец» оселивсь у Києві, де тепер із посади керівника телеканалу АТР з фірмовим московським апломбом повчає посполитих гречкосіїв, як їм любити їхню Україну. Саме він швидко дає команду збиратися перед Адміністрацією президента на захист ображеної журналістки та «героїв блокади» взагалі. Увечері Дня гідності мітинг миттєво сходиться, вигукуючи серед іншого: «Порошенка на гілляку!». Отакого вам, українці, від московських гостей.
Патріархи кримськотатарського руху Джемілєв та Чубаров тим часом кулуарно про щось домовляються із президентом. Аби не потрапити на гілляку (гадаю, саме через це побоювання, бо іншої мотивації настільки грубо нехтувати законом я собі не уявляю), Петро Олексійович дає гарантію, що держава «блокувальників» не чіпатиме. Діставши команду відступити, силовики на Чонгарі для порядку реєструють «втручання в роботу електромереж» і «тілесні ушкодження».
На півдні Херсонщини, як бачимо, української влади тепер не існує також: «чонгарці» переконливо перемогли «окупантів». Ні, не тих, що в Криму. А «режим внутрішньої окупації», як у своїй обуреній заяві по слідах бійки «Правий сектор» назвав державну владу України.
Тим часом у Криму стрімко зростає авторитет «матушкі» Росії, що сильно похитнувся за останній рік. Ті, хто засумнівався був у своєму «виборі на референдумі», завдяки «блокаді» сумнівів позбавились: як і казав їм телевізор, «бандерівці» таки виявилися недолюдками, що мріють влаштувати Криму голодомор і холодомор. Але, ось бачте, небесні угодники-заступники раптом послали тепло до +20 °С. А турботлива Росіюшка як урятувала від голоду, так урятує і від холоду: он вона вже везе із-за протоки електрогенератори. Натхненний Аксьонов ласкавим упевненим голосом заспокоює підданих, застерігає від паніки, визнає проблему, але обіцяє, що велика країна не залишить їх у біді. Кращого засобу набрати плюс 100 очок до впалого рейтингу годі й винайти.
Читайте також: Вибухонебезпечний піар
Я не вважаю, що «московський десант» на Чонгарі та в Києві свідомо працює на Кремль. Ці люди на нього вже працювали, але виявилися йому не потрібні. Але якщо на новоріччя 2017-го «кордон» між окупованою територією та Херсонщиною, борони Боже, пролягатиме не по Перекопу, а по Дніпру, то відомо, кому за це «подякувати». Ні, не «московському десанту». А тим, хто вже раз кинув напризволяще Крим, а тепер кидає кордон із Кримом на волю бандитів.
І це не параноя заручника. Це новий політичний курс Росії, вже оголошений у її Сенаті. «Пока мы не уничтожим эту террористическую группировку, толку не будет», — заявила там представниця Криму. Що може настати за такими заявами, пояснювати не треба: Сирія усім на згадку.
Геть колабораціоністів та самозванців із переднього краю оборони України!