Морське право дозволяє кораблям, зокрема військовим, здійснювати так званий «невинний прохід» територіальними водами інших країн. Шлях має бути зручним, а дії мирними. Російські військові судна на цій підставі регулярно перетинають Ла-Манш.
Заковика в тому, що Росія на пів року, до 31 жовтня, закрила води біля берегів Криму для «невинного проходу» під приводом військово-морських навчань. Однак Велика Британія, як і більшість інших країн, не визнає анексії Російською Федерацією українського півострова, тому коли ракетний есмінець HMS Defender прямував з Одеси в Батумі, він проігнорував заборону.
Росія дала суворі попередження на місці події й у Москві. Судна берегової охорони намагалися переслідувати британський корабель (але відстали). Військові літаки погрозливо літали над есмінцем: шумно, проте неефективно. Росія відкрила вогонь на безпечній відстані, але так, щоб було добре чути. Однак судно продовжило транзит за планом.
Читайте також: Протистояння двох Китаїв
Але за яким планом? Насамперед чому британське судно попрямувало на «бойові пости», вийшовши з українського порту Одеса? Для «невинного проходу» судна не мають бути у стані бойової готовності. Наприклад, не можуть націлювати чи спрямовувати будь-яку зброю або вмикати системи управління вогнем чи гідроакустичні системи (що зазвичай передбачають «бойові пости»).
Тобто в чому полягала місія? Наголосити, що Україна правомірно володіє Кримом? У такому разі чому б не звернутися до влади в Києві за дозволом на щось переконливіше, як-от проведення спільних навчань? «Невинний прохід» обов’язково включає прибуття й відбуття, що дає росіянам змогу заявити, наче вони вигнали загарбника. Чи метою було показати, що червоні лінії Росії є блефом? Зараз, поки всі б’ють себе в груди, нічого не зрозуміло.
Суперечності забезпечили Москві перемогу в словесній війні. Кремлівську версію подій (провокація й жорстка відповідь) підхопили ЗМІ по всьому світу.
Це поразка не тільки для Великої Британії, а й для її союзників у НАТО та України.
Прикро, адже цього можна було уникнути. Реакція британських можновладців виявилася спонтанною. Влада мала підготуватися за кілька днів (або тижнів), повідомити журналістам мету місії та стратегічний і правовий контексти, а також подбати, щоб з’явилися приязні твіти й заяви. Натомість скидалося на те, що НАТО й союзницькі джерела інформації захопили зненацька. Брак підтримки впадав у вічі.
У день протистояння речники міністерства оборони в Лондоні намагалися запевнити, що нічого особливого не відбувається, проте двоє спостережливих журналістів на судні надсилали звіти очевидців події, що скидалася на запеклу конфронтацію. Це підірвало довіру.
Читайте також: Клептократія — наш головний ворог
Урок простий: якщо збираєтесь учинити щось, що призведе до бурі в ЗМІ, готуйтеся довго й ретельно з погляду і зв’язків з громадськістю, і правових аспектів. Велика Британія не готувалася.
Наступного разу може бути гірше. Авіаносець й супровідні кораблі Королівського військово-морського флоту вже прямують у Південно-китайське море для «маневрів свободи судноплавства». Імовірно, принаймні одне військове судно перетинатиме Тайванську протоку, адже це найзручніший шлях для «невинного проходу» з Південної Кореї до В’єтнаму. Це розлютить режим континентального Китаю, який вважає Тайвань бунтівною провінцією, а будь-яку іноземну присутність біля його берегів — неприйнятною загрозою.
Якщо британська влада ще раз виявиться непідготовленою, хай плачеться на себе — однак іншим країнам знову доведеться платити дорогою ціною.
———————-
За повідомленнями британських ЗМІ, просто на автобусній зупинці в Кенті випадковий перехожий виявив низку таємних документів Міноборони країни. Серед них зокрема були плани оборонного відомства щодо проходу есмінця HMS Defender та плани щодо можливого розгортання британського контингенту в Афганістані. Зазначається, що згідно з документами британські військові очікували на можливу агресивну реакцію з боку Росії. До того ж у відомстві вважають, що в майбутньому російські ВМС та ВКС «діятимуть частіше й настирливіше». У Міноборони Великої Британії повідомили, що за фактом витоку інформації розпочато розслідування. Разом з тим час і контекст події дає підстави вважати, що знахідка є складником спланованої інформаційно-психологічної операції Сполученого Королівства.