Алла Лазарева власна кореспондентка «Тижня» у Парижі

Мороз як зброя. Чому Москва шантажує Європу собі на шкоду

Світ
8 Вересня 2022, 13:00

«Чому ваш керівник “Нафтогазу” закликає нас відмовитися від російських нафти й газу, коли Україна отримує роялті через транзит газу?» — часто питають мене французькі колеги-телевізійники. Відповісти не складно, бо парадокс насправді відносний. Так, попри повномасштабну війну, Київ намагається залишатись надійним транспортером для європейських споживачів російського енергетичного продукту згідно з укладеними контрактами. Але ділова порядність Києва не спростовує того очевидного факту, що гроші за газ допомагають Кремлю триматись на плаву та здійснювати війну в Україні. Гроші за газ фінансують смерть. Тому ЄС, в інтересах власної ж енергетичної безпеки, варто відмовлятися від газового партнерства з Москвою чим швидше, тим краще.

Шквал емоцій на французьких телеканалах виглядає ще більш недоречним тому, що для Франції втрата російського газу не стала б фатальною. У системі розподілу енергетичних джерел країни загальна частка газу лише 16%, і тільки 17% з оцієї невеликої частки надходить з РФ. В абсолютних цифрах цей сегмент не перевищує 3%. Здавалося б, причин для паніки нема. Але заголовки французьких медіа підштовхують до протилежних висновків. «Російський “Газпром” кинув ЄС на призволяще та обіцяє холод і темряву», – попереджає BFM TV. «Західні санкції стали причиною зупинки газових поставок», – цитує Кремль часопис Le Figaro. «Повна відмова від російського газу може скоротити зростання французької економіки на 1%», – зазначає міністр економіки Бруно Ле Мер.

 

Читайте також: Енергетика ЄС: важкий тест на єдність

 

Безперечно, применшувати проблему теж не варто. Москві не вдаються перемоги на полі бою, тож вона звично вдається до шантажу: досвід та важелі для цього у неї є. Але тиск працює лише там, де йому поступаються. Ще рік тому більшість експертів-енергетиків не уявляли, що «Північний потік-2» вдасться зупинити, а сьогодні РФ сама перекрила й «Північний потік-1». Якийсь рік тому можливість спільної енергетичної політики ЄС розглядалась як дуже непевна імовірність, проте нині вона формується на наших очах і стає реальністю. І що цікаво: найбільше постаралась створити собі проблеми на європейських ринках сама Москва. Не було б повномасштабного наступу на Україну, обидві нитки «Північного потоку» працювали б без перешкод.

Євросоюз – ціною пролитої української крові – здобув для себе унікальний шанс позбутись небезпечної залежності від російських викопних джерел енергії. Нагодою цією Брюссель користується без ентузіазму, але справи помалу рухаються в правильному напрямку. Французька Engie, наприклад, скоротила за півроку закупівлі російського газу до 4%. Причина — широкомасштабна агресія РФ в Україні. Бензин та газ узимку, звичайно, подорожчають, але заступниця генерального директора енергетичного концерну Клер Вейзанд переконана, що колапсу не станеться.

 

Читайте також: Кінець епохи достатку у Європі

 

«На випадок повного припинення поставок російського газу цієї зими Євросоюзу може забракувати 20 мільярдів кубометрів газу, – сказала в інтерв’ю радіо France Inter Агнес Паньє-Рунаше, міністерка екології Франції. – Обсяг відповідає половині споживання всього ЄС впродовж одного місяця… Очевидно, що Росія використовує газ як зброю під час війни, і ми повинні готуватися до найгіршого сценарію, себто до повної зупинки поставок.»

Кремль старається, щоб європейські країни добре усвідомили, наскільки ненадійним  партнером є Росія, та навчилися жити, готувати їсти та грітися взимку без неї. Тема енергетичної безпеки обговорюється віднедавна на засіданнях Ради Безпеки Франції, група республіканців у Національній Асамблеї ініціювала створення спеціальної парламентської комісії, котра мусить «встановити відповідальність за втрату енергетичного суверенітету Франції». А Урсула фон дер Ляєн оголосила в перші дні вересня майбутню реформу ринку електроенергії в ЄС.

 

Читайте також: Чи справді окупований Донбас — це втрачене вугільне Ельдорадо?

 

Російським лобістам стає дедалі важче залякувати публіку перспективами «холодної та голодної зими», хоч вони дуже стараються, розганяючи по афілійованих з Кремлем медіа статті-страшилки. Видовищності додають фото та відео, на яких газпромівці, зупинивши роботу «Північного потоку-1», палять газ на кордоні з Фінляндією. Згідно з підрахунками британської ВВС, Москва щодня втрачає на цій презентації можливостей еквівалент 10 мільйонів євро. Газогони — громіздкий бізнес, його за кілька тижнів не переорієнтуєш, а достатніх сховищ для природного газу РФ не має.

«Якщо ми вирішили, що свобода важливіша за матеріальне багатство, змінити можна все, і саме сьогодні для цього склалися сприятливі умови, – зазначив у розмові з Тижнем колишній дипломат, який давніше працював в Україні. – Головне, добре рахувати й не піддаватись емоціям, що їх підігріває Москва. Важливо не забувати: ціни на газ та нафту ростуть не тому, що Україна чинить відчайдушний спротив. Все з точністю до навпаки: українська армія створює для світу нові можливості, насамперед — у царині енергетичної безпеки.»