Normal
0
false
false
false
MicrosoftInternetExplorer4
/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:”Обычная таблица”;
mso-style-parent:””;
font-size:10.0pt;”Times New Roman”;}
Простором, на якому режисер цього разу вирішив ставити свої радикальні досліди, є тема жіночності. Трієр, як відомо, завжди тяжів до жіночих персонажів, і тепер він закономірно звернувся безпосередньо до того багатого пласту західної культури, який умовно можна позначити словом «жінконенависництво», – від ідеї відьмацтва до найширшого спектра, пов’язаних із «природою жінки» кліше. Тож ідея «Антихриста», вочевидь, полягає в тому, щоб зіштовхнути глядача з крайнощами, а отже, з самим осердям його власних культурно зумовлених фантазій із цього приводу. І якщо якісь епізоди викликають у публіки сміх, то, як стверджує «жахливий Ларс», це не що інше, як «нормальна реакція на стрес».
Крім того, хорор, за словами Трієра, приваблював його ще й із погляду можливостей експериментувати з візуальною складовою кінематографа. Тут він надихався, зокрема, японськими зразками цього жанру. А також цифровими технологіями та фільмом «Дзеркало» Андрія Тарковського.