«Молодість-2009»

Київський кінофестиваль поєднує юнацький ентузіазм зі зрілою виваженістю – співіснування невимушеної неформальної атмосфери разом із солідними вартісними програмами робить цю імпрезу найголовнішою кіноподією року. До того ж «Молодість» – фактично єдиний майданчик, де можна побачити нові стрічки українських режисерів і пересвідчитися, що вітчизняне перебуває хоча б на стадії жевріння. Окрім традиційної конкурсної добірки, цьогорічний фестиваль представить низку тематичних програм, ретроспектив та спеціальних подій. 24 жовтня у кінотеатрі «Київ» імпрезу відкриє «Коко Шанель та Ігор Стравінський» – історія пристрасті двох творчих особистостей, яку розповість французький режисер Ян Кунен. Закриватиме «Молодість» (1 листопада) також біографія – військова драма Флоріана Ґалленбергера «Джон Рабе», присвячена рятівникові кількасот тисяч осіб під час китайсько-япон­ського конфлікту, відомого як «нанкінська різанина». Поміж повнометражних конкурсних стрічок на особливу увагу заслуговують «Мачан – омріяна гра» Уберто Пазоліні, «Я вбив свою матір» Ксав’є Долана, «Любов та гнів» Мортена Ґізе, «Росія 88» Павла Бардіна та «Територія загублених» Каролін Штруббе.

 

Одна з найцікавіших програм «Молодості», що традиційно збирає вершки з міжнародних кінофорумів. До цієї добірки потрапили знакові стрічки цьогорічних фестивалів. Зокрема, володар Гран-прі Канн-2009 фільм «Пророк» французького режисера Жака Одіяра – своєрідний експеримент-спостереження за становленням особистості у в’язничних умовах, зроблений без жодних дидактичних меседжів. Також у програмі «Біла стрічка» Міхаеля Ханеке, «Антихрист» Ларса фон Трієра, «Замерзлі душі» Софі Бартез тощо.

 

 

 

Про що знімають молоді українські режисери і наскільки майстерно вони це роблять, відобразить калейдоскоп короткометражних стрічок останніх років. Перелік вітчизняного кіно сформували не лише дебютні роботи початківців, а й стрічки досвідченіших авторів: «Мама померла в суботу» Максима Васяновича, «Impression» Ігоря Бутиріна, «Земляни» Ольги Самолевської, «Прибулець» Дмитра Мойсеєва та «Горда сльоза» Сергія Дорійчука.

 

 

 

 

Поміж відомих імен французької програми – Франсуа Озон із новим фільмом «Рікі» – нестандартним нагадуванням про те, що диво може постати навіть серед бруду та байдужості. «Сестра посмішка» Стііна Конінкса – ще одна стрічка, просякнута гуманізмом. В її основі лежить життєпис бельгійської черниці Жаннін Декерс, яка подарувала французам хітову пісню«Dominique, nique, nique…». А «Рай – це Захід» (режисер Коста-Гаврас) змальовує історії різних людей, натякаючи, що героєм може бути кожен.

 

 

 

Найцікавіші стрічки цієї добірки вкотре доводять, що німці небайдужі до гостросоціальних тем у кіно. Режисер Ханс-Крістіан Шмід у фільмі «Шторм» занурюється у боснійський конфлікт між православними та мусульманами, зображений крізь призму сприйняття молодої дівчини, постраждалої від військового злочинця. «Безіменна – жінка в Берліні» Макса Фербербока побудована на реальному щоденнику, написаному в підвалі будинку під час бомбардування німецької столиці Червоною армією.

 

 

 

Три повнометражні стрічки, відзняті нашими кінематографістами, охоплюють діаметрально протилежні тематики і жанри. Трагікомедія «День переможених» Валерія Ямбурського – екранізація роману «Криза» Володимира Яворівського – глузує з абсурдності догматичного радянського світогляду сільських активістів. Натомість режисерку фільму «Одного разу я прокинулась» Марину Кондратьєву цікавить внутрішній світ мрійників, а Олександр Ітигілов досліджує сучасні закони гламуру в комедії «Блондинка в нокауті».

 

 

 

 

Здається, що строкате полотно російського авторського кіно зшите чорними нитками безнадії. Сорокарічна бібліотекарка, героїня стрічки «Бубон, барабан» Алєксєя Мізгірьова, живе у самотності й постійній боротьбі з обставинами. Не менше страждає і молодший лейтенант міліції Геля у «Казці про темряву» Ніколая Хомерікі, як і персонажі психоделічного «Кисню» Івана Вирипаєва. Однак песимістичні хмари здатні розвіяти «любовний» альманах «Коротке замикання» та абсурдистська комедія «Божевільна допомога». 

 

 

Програму сформували стрічки 2008–2009 років із Росії, Польщі, Сербії, Угорщини та Хорватії. Свіжий опус режисера Олександра Шапіро «Беспорно» шукає витоки порнографії не в заборонених речах, а в сірій буденності, сповненій жагою наживи та цинізмом. «Мала Москва» Вальдемара Кшистека фіксує трагедію особистості, розчавленої радянською владою, а «Сьоме коло» Арпада Сопсітса намагається розібратися в непростому світі підліткових ілюзій.

 

 

 

Розмаїття сучасного ізраїльського кіно представлене шістьма картинами, поміж яких «Кармель» Амоса Ґітая – кінематографічний літопис, де перетинаються минуле і сучасність єврейського народу. Ще одна спроба ґітаєвської історичної реконструкції – драма «Одного дня ти зрозумієш», що відсилає глядачів у часи німецької окупації Франції, яка супроводжувалася депортацією євреїв. Крім того, у добірці опинилися стрічки «Лимонне дерево» Еран Рікліс, «Медузи» Етґара Керета та «Сім хвилин у раю» Омрі Ґівон.