Не все спокійно в господарстві Йосипа Вінського. Минулого тижня на трасі «Київ – Одеса» кілер на ску тері намагався вбити підлеглого міністра транспорту і зв’язку 46-річного Вадима Логвиненка.
Пастка під Червоною Мотовилі вкою
За версією правоохоронних органів, увечері 3 червня головний фахівець одного зі структурних підрозділів Мінтрансу на власному чорному Merсedes’і у компанії молодої жінки мчав додому – у Червону Мотовилівку Фастівського району, що на Київщині. На 43-му кілометрі траси його автомобіль наздогнав (за іншою версією, чекав на перехресті) скутер Honda, водій якого зробив три постріли з браунінга з глушником. Одна куля поцілила у палець супутниці Логвиненка, сам чиновник відбувся переляком. Вадим Логвиненко розвернув автівку й помчав у пошуках допомоги. Хвилин за 10 він побачив перед собою знайомий скутер, і тепер уже кілеру довелося грати роль жертви. Жадаючи справедливої помсти, залізничник скерував свій Merсedes на зловмисника, але той ухилився й вилетів у кювет.
Вадим Логвиненко не став зупинятися, щоб завершити розпочате, а поїхав далі й зупинився лише на найближчій заправці – щоб викликати міліцію. Потім він відвіз свою супутницю в лікарню й повернувся на місце події, щоб дати свідчення. Обстеживши дорожнє полотно, слідчі знайшли три відстріляні гільзи. Скутер валявся на узбіччі, сам стрілець зник.
Міліцію здивувало те, з якої моделі зброї стріляли. Адже продукція зброярні Browning непопулярна у вітчизняних найманих убивць. Тим більше, що знайти глушник до неї дуже складно. Водночас, зазначають криміналісти, калібр зброї дає підстави говорити, що цей випадок не був інсценуванням.
Натомість важко не звернути уваги на дивну поведінку кілера. По-перше, він вибрав досить не зручне місце для замаху – дорогу з пожвавленим рухом, тоді як його «колеги» зазвичай чатують на жертву біля її будинку або офісу. По-друге, вбивця вибрав вкрай непідхожий транспортний засіб для швидкісної траси, по котрій навіть найобережніший водій рухається зі швидкістю щонайменше 80 км/год. До того ж, дуже незручно однією рукою вести нестійкий скутер, а іншою влучно стріляти. По-третє, навіть найпрофесійніші наймані вбивці рідко працюють поодинці. Звідси можна зробити два висновки: або кілер Логвиненка – дилетант, або ж насправді він нікого вбивати не збирався. Втім, розгадати цю головоломку – справа слідчих.
За фактом стрілянини під Червоною Мотовилівкою міліція порушила кримінальну справу за ст. 115 Карного Кодексу (замах на навмисне вбивство). Слідство пов’язує цей інцидент з професійною діяльністю потерпілого – він контролював внутрішнє розслідування на Південно-Західній залізниці. Як головний спеціаліст із пасажирського господарства Департаменту залізничного транспорту Мінтрансу він очолював створену в травні робочу групу для перевірки технічного стану пасажирських вагонів і готовність їх до літніх перевезень. Вадим Логвиненко нібито вийшов на схему заробляння «лівих» грошей. На деяких напрямках до основного складу можуть чіпляти додаткові вагони, що не фігурують в офіційних документах. Квитки на них продають, але кошти скеровують «повз касу». Наприклад, з одного плацкартного вагона потяга «Київ–Москва» в кишені зацікавлених осіб може потрапити за рейс понад 15 тис. грн.
Спадок Георгія Кирпи
Фактично Департамент залізничного транспорту, який функціонує в Мінтрансі, – дублер «Укрзалізниці». Вже кілька років система, створена загиблим у 2004 році міністром транспорту Георгієм Кирпою, працює автономно. Останній замах можна розцінювати по-різному, але резонанс довкола «Укрзалізниці» він таки викликав.
Упродовж трьох років лунають закиди на невмотивоване використання коштів залізничниками. Ще у 2004-му МВС, СБУ та Генпрокуратура говорили про зловживання. Однак винуватців за ґрати не запроторили. «Найтиповіше порушення – надання так званих знижок для тих або інших юридичних осіб», – стверджував колишній міністр-соціаліст Юрій Рудьковський, зазначивши, що його інтерес до порушень не вибірковий і не політичний.
Екс-керівник «Укрзалізниці» Василь Гладких, який керував відомством у 2005–2006 роках, звинувачував у своїх негараздах політику і ще раз політику. Гладких кається тільки в одному – що один раз за державними клопотами забув вчасно повернути кошти, видані йому для закордонної поїздки. Його наступник, генеральний директор «Укрзалізниці» Володимир Козак, на зустрічі з журналістами під час прем’єрства Януковича неприємну тему оминути не міг. Але формулював власні думки напрочуд делікатно. «Планова перевірка КРУ завершилась. Контролюючі органи уважно вивчили стан справ на всіх шести залізницях та майже в 1200 наших підрозділах. Загалом колектив у нас добросовісний, але трапляються працівники, – Володимир Васильович зітхнув, підбираючи слова, – не дуже добросовісні… Порушення були. Але ми погоджуємось не з усім, що було зафіксовано в актах перевірок».
Йосип Вінський, очоливши Мінтранс у новому уряді, по суті, отримав недоторканну касту залізничників, яку можна критикувати, ганьбити,але звільняти – зась. Два місяці тому депутати від БЮТу Микола Сивульський та Олег Ляшко оприлюднили звіт Головного контрольно-ревізійного управління щодо залізниці. Але повз увагу правоохоронців він пройшов.
Продовження статті-розслідування читайте 13 червня, в п’ятницю.