Як зазначено на сайті премії, у цьогорічному короткому списку представлені шість мов (нідерландська, німецька, корейська, португальська, іспанська й шведська), шість країн (Аргентина, Бразилія, Німеччина, Нідерланди, Південна Корея та Швеція) і два континенти (Євразія та Південна Америка). Серед авторів і перекладачів у короткий список увійшли дев’ять жінок і четверо чоловіків.
Голова журі Міжнародної Букерівської премії 2024 року Елеонора Вахтель так коментує шортліст: «Наш короткий список, хоч і неявно оптимістичний, пов’язаний із сучасними реаліями расизму та гноблення, глобального насильства й екологічної катастрофи. Відібрані романи переносять нас у місця, куди ми, можливо, ніколи не ступатимемо, і пов’язують нас із новими відчуттями та спогадами».
Адміністраторка премії Ф’ямметта Рокко додає: «Книжки дають нам можливість подивитися на роз’єднані сім’ї та розділені суспільства, повертаючись до минулого як недавнього, так і далекого, щоб допомогти зрозуміти сьогодення».
Такі романи ввійшли до короткого списку Міжнародної Букерівської премії 2024 року:
«Не річка» («Not a River») Селви Альмади (переклад з іспанської Енні Макдермотт);
Двоє чоловіків разом із сином-підлітком загиблого друга вирушають на риболовлю. Розчарований після багатогодинної боротьби із зачепленим скатом, один з них стріляє у тварину з револьвера. Вони вішають мертвого ската у своєму кемпінгу й лишають там гнити. Так починається історія про мужність, почуття провини, бажання й підозру сторонніх, яку називають «пророчою» та «примарною».
«Кайрос» («Kairos») Єнні Ерпенбек (переклад з німецької Міхаеля Гофмана);
Ерпенбек сказала, що «Кайрос» — це «приватна історія великого кохання та його розпаду, але це також історія розпаду цілої політичної системи». Критики зазначають, що Ерпенбек удається «одночасно повторити та посилити тріщини між поколіннями, а також між Сходом і Заходом».
«Кривий плуг» («Crooked Plow») Ітамара Вієйра Жуніора (переклад з португальської Джонні Лоренца);
Наймолодший автор у шортлісті (44 роки), і «Кривий плуг» — його дебют. Дві сестри вражені силою ножа, який вони знаходять під ліжком своєї бабусі. З магічним і соціальним реалізмом Вієйра Жуніор розповідає історію фермерів у найбіднішому регіоні Бразилії. Журі Букера зазначає, що в цьому романі йдеться про те, що «важливо пам’ятати нашу історію та захищати землю, яка нас підтримує».
«Матер 2–10» («Mater 2–10») Хван Сок-йон (переклад з корейської Сори Кім-Расселл і Йонгдже Жозефін Бе);
Хван Сок-йон є найстарішим автором (81 рік) у короткому списку. Букерівське журі стверджує, що роман «яскраво зображує життя звичайних корейців — робітників починаючи з японської колоніальної епохи, продовжуючи національним визволенням і аж до ХХІ століття».
«Про це мені краще не думати б» («What I’d Rather Not Think About») Єнте Постума (переклад з нідерландської Сари Тіммер Гарві);
Оповідач у романі «Про це мені краще не думати б» — близнюк, чий брат нещодавно позбавив себе життя. Постума каже, що історія була натхненна особистим досвідом, коли «єдина людина, що, як я сподівалася, мала бути завжди поруч, пішла з мого життя». Критики хвалять роман за його «цілковиту автентичність» і те, що Постума пише «лаконічно, легко й гостро».
«Подробиці» («The Details») Ії Ґенберґ (переклад зі шведської Кіри Йозефсон).
Ґенберг згадувала, що вона почала писати «Подробиці», «так само як жінка в романі під час COVID у квітні 2020 року, коли підійшла до своєї книжкової полиці й узяла випадкову книгу, яка розгорнулася в руках». Роман про стосунки, зв’язок, пам’ять і час, як пише The New York Times, «дивовижна проза Ґенберґ також є своєрідною лихоманкою, чарівною та гарячою на дотик».
Переможця Міжнародної Букерівської премії 2024 року оголосять на церемонії 21 травня в лондонському Tate Modern.
Грошовий приз розміром 50 000 фунтів стерлінгів буде розподілено порівну між автором і перекладачем або порівну між кількома перекладачами. Автори й перекладачі, які ввійшли до короткого списку, розділять між собою приз розміром 5000 фунтів стерлінгів.
Нагадаємо, що торік Міжнародну Букерівську премію здобув за роман «Часосховище» письменник Георгі Господінов і його перекладачка на англійську Анджела Родель.