11 лютого зі слів голови українського МЗС Павла Клімкіна стало відомо, що Україна готується максимально широко використовувати міжнародні суди для оцінки дій Росії, зокрема, опрацьовує питання позовів в Міжнародний кримінальний суд. Це не перший крок України щодо порушення Росією міжнародних конвенцій та ін.
Анексія Криму
Протягом цього року Україна подала до Європейського суду з прав людини проти Російської Федерації три міждержавні позови. Перший позов був датований 13 березня і стосувався захоплення контролю Росією над Кримським півостровом і подіями, які відбулися пізніше на сході України і стосуються численних порушень прав людини.
Серед претензій до Росії – застосування РФ примусового громадянства у Криму.
Після винесення цього рішення, український громадянин, на якого тиснули, і змушували фактично підтвердити українське громадянство, а потім автоматично переводили в російське громадянство, може подати заяву та отримати компенсацію від РФ.
Викрадення дітей-сиріт
Другий позов було подано 13 червня і стосувався викрадення трьох груп українських дітей-сиріт. Зазначається, що всі групи маленьких громадян України були сформовані у період з червня по липень ц.р. на території східної України і згодом у супроводі дорослих незаконно вивезені на територію Росії. Пізніше завдяки дипломатичним зусиллям дітей-сиріт повернули в Україну.
Порушення прав Джемілєва
Провадження у справах «Україна проти Росії було відкрито в Європейському суді з огляду на скарги України, що стосуються випадку порушення прав лідера Кримсько-татарського народу Мустафи Джемілєва та його сина, Хайсера Джемілєва, ув'язненого в Сімферопольському СІЗО, Російською Федерацією відповідно.
Окрім того, Українська Гельсінська спілка з прав людини паралельно подала заяву до Європейського суду відповідно до правила 39 Регламенту Європейського суду в інтересах сина Джемілєва.
Порушення РФ антитерористичної конвенції
У грудні Україна почала процедуру подачі позову в Міжнародний суд ООН про порушення Росією антитерористичної конвенції.
Окрім того, у серпні Україна почала процес подачі позову в Міжнародний суд ООН щодо фінансування Російською Федерацією тероризму в зв'язку з подіями на Сході.
Відмова ЄСПЛ від Савченко
9 лютого захист Надії Савченко звернувся до ЄСПЛ з проханням про застосування правила 39 – за цим правилом Страсбург може зобов’язати Росію вчинити певні дії ще до того, як в ЄСПЛ буде ухвалене рішення по суті справи.
Проте 10 лютого Євросуд із прав людини відмовив у термінових заходах через голодування Савченко.
У поясненні суду йшлося, що застосування правила 39 можливе лише у виключних випадках, коли дії держави-учасниці Ради Європи щодо одного з позивачів до ЄСПЛ можуть нанести непоправну шкоду цьому позивачеві. Добровільне голодування позивача, за практикою ЄСПЛ, не є підставою для цього, адже така особа (зокрема, Надія Савченко) сама наносить шкоду здоров’ю відмовою приймати їжу.
«Газові» війни
У жовт ні "Нафтогаз" звернувся до Стокгольмського арбітражу для перегляду контрактів із "Газпромом" на транзит газу і компенсацій через недостатні обсяги транзиту. Згодом Нафтогаз подав взаємні позови до Стокгольмського арбітражу.
За повідомленням МЗС, що рішення Стокгольмського арбітражу на варто чекати раніше осені 2015 року.
Станом на лютий 2015 року громадяни України подали 180 індивідуальних скарг проти Росії в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Вони стосуються подій у Криму і на сході України, починаючи з березня 2014 року.
У своїх позовах Україна звинувачує Російську Федерацію у порушенні численних прав людини. Зокрема, йдеться про грубе порушення положень статей 2 (право на життя), 3 (заборона тортур і негуманного ставлення), 5 (право на свободу і безпеку), 6 (право на чесний судовий процес), 8 (право на приватне життя ), 9 (право на свободу віросповідання), 10 (право на свободу висловлення думок), 11 (право на свободу зібрань та зборів), 13 (право на ефективний засіб правового захисту), 14 (право на заборону від дискримінації) Європейської конвенції (Конвенція про захист прав і основних свобод людини) та статей 1 протоколу 1 (захист власності) та статей 2 протоколу 4 (свобода пересувань) Конвенції.
Як відомо, Україна подала до ЄСПЛ два позови проти РФ на 1,2 трильйона гривень.
Розслідування вбивств на Майдані
Ще у квітні Секретаріат Міжнародного кримінального суду в Гаазі отримав від Уряду України заяву про визнання його юрисдикції щодо розслідування подій восени-взимку в Україні на Майдані.
І лише в лютому Рада визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (Гаазького трибуналу) щодо ситуації, яка склалась внаслідок збройної агресії РФ проти України з 27 лютого та вчинення на території України міжнародних злочинів.
Нещодавно міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що Україна може позиватися до Росії у Міжнародний кримінальний суд, проте дотримуватиметься усіх юридичних процедур перед цим. Водночас він зазначив, що українська сторона опрацьовує питання позовів в Міжнародний кримінальний суд. “Були відповідні зустрічі, ми знаємо, як це робити. Ми зараз влаштовуємо стратегію, оскільки ми маємо бути впевнені у нашому успіху”, – розповів дипломат.