Бюджет на 2018 рік, відповідно до легенди, яка гуляла у владних коридорах, можна було прийняти ще в листопаді. Вже тоді, нібито вдалося полагодити усі гострі кути і домовитися з основними голосодавцями. Крім того, приблизно таке завдання поставили перед прем’єр-міністром Гройсманом його найкращі радники, аргументуючи це суттєвим плюсиком до іміджу. Втім, судячи з усього, плани довелося відкоригувати, і головний документ країни затвердили трохи з запізненням, хоча все-таки не під ялинку.
Як виявилося в процесі, не всі побажання зацікавлених вдалося врахувати з першого разу. З’явилось чимало нововиявлених обставин, які потребували реагування, аби була впевненість, що голосів вистачить із запасом, і документ не провалять. Скільки сил в творців бюджету пішло на полагодження цих дрібниць, можна лише гадати. Багато в чому довелося поступитися, десь шукати компроміс, а іноді навіть наступити собі на горло.
Президент, наприклад, начебто дуже переймався чи не забудуть закласти кошти на запуск його нової фішки – стандарту зв’язку 4G. Команда глави держави довго шукала, чим же ще порадувати людей, і зрозуміла, що найкраще в нову схему євроінтеграції, яку проповідує Петро Олексійович, можуть вписати саме цей символ. Тому віднедавна 4G для нього архіважливо, ледь не як другий безвіз. Гроші на це знайшлися з конфіскованих від зграї Януковича фондах. Їх прем’єр Гройсман щоправда, знов-таки, за порадою своїх помічників, нібито хотів притримати до кращих часів, наприклад до лютого 2018-го, а тоді вливши в загальну касу показати дикий фінансовий ріст, мовляв ухвалений вчасно і якісно бюджет – запорука економічного зростання. Втім, ця схема не пройшла, але 4G теж не погано.
Читайте також: Уряд оприлюднив основні показники бюджету 2018 року – інфографіка
Коли в залу парламенту нарешті внесли на фінальний розгляд основний фінансовий документ країни, прем’єр був розслабленим та задоволеним. Активно жестикулював, чухав ніс, і просто поводився як щаслива людина. І це при тому, що весь день йому довелося титанічно працювати, спілкуватись з нардепами, торгуватись та остаточно утрясати нюанси. В Раду прем’єр приїхав ще зранку і отаборився в Камінній залі. Там постійно приймав гостей, яких спрямовував вірний зв’язковий – міністр Кабінету Міністрів Олександр Саєнко, іноді виходив розвіятись в коридор, можливо щоб перекинутись кількома словами зі спікером Андрієм Парубієм, який теж весь час курсував між своїм кабінетом і парламентською залою. Врешті, під кінець дня, коли все здається було полагоджено, прем’єр з’явився в урядовій ложі і усім своїм виглядом випромінював справжнє блаженство.
Власне весь день в парламенті, відбувалося не що інше, як прелюдія до прийняття бюджету. Аби забезпечити безпрограшне голосування, потрібно було закріпити роздані численні обіцянки. Адже не всі інтереси політсил сконцентровані лише в питаннях розподілу коштів. Іноді потрібні додаткові бонуси за прихильність, що потребують прийняття певних законодавчих актів. Наприклад, найрадикальніша фракція парламенту імені Ляшка вимагала прийняти її законопроект під мегапатріотичною назвою «Купуй українське», що передбачає ввімкнути зелене світло при державних закупівлях вітчизняним виробникам, навіть, якщо їхня цінова пропозиція буде гіршою ніж у конкурентів на 25% – 43%. Те що ця ініціатива фактично уб’є і без того не досконалу, реформу публічних закупівель «Prozorro» і перетворить всі зусилля в боротьбі з корупцією в цій сфері у велике ніщо, це вже інше питання. Кажуть творці «Prozorro», перший віце-прем'єр-міністр України – міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів і заступник міністра економіки Максим Нефьодов ледь головою в стіну не бились, аби цього не допустити, але Петро Порошенко нібито дав добро піти на такий компроміс задля прийняття бюджету, бо інших варіантів не було. Є сподівання, що він просто застосує вето на ляшківську PR-ініціативу, і нічого прикрого не станеться. Ну а Ляшко, все одно отримає свої бонуси. Як мінімум, зіграє на тому, що президент «редиска», бо не хоче купували українське і платити українцям.
Плюс до всього, нарешті домовились щоб Ляшку додати ще одного багнета і в день прийняття Бюджету цей багнет в білій звабливій сукні прийняв присягу. Ним виявилася Валерія Заружко, що зайняла місце Андрія Артеменка, який давненько вже позбувся повноважень нардепа і його крісло пустувало. Тепер очевидно, що питання просто блокували руками Центральної виборчої комісії, чекаючи коли цей бонус можна буде використати.
Доволі принциповим для багатьох політичних гравців виявилося продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Нібито, такою була одна з умов від Юлі Тимошенко, фракція якої, втім, незважаючи на задоволення свого запиту, все ж за бюджет не проголосувала. Тому можна припустити, що якісь інші її забаганки таки незадовільними. А мораторій – данина прийдешнім виборам, доти його скасовувати, здається, ніхто не й збирався.
Читайте також: Порошенко прокоментував голосування за держбюджет у Раді
Залишилась незадоволеною і Самопоміч. Депутатам від цієї фракції не сподобались тенденції, спрямовані на будівництво поліцейської держави – підсилення правоохоронної системи та ігнорування потреб армії. Через те що, бюджет ГПУ, в порівнянні з минулим роком, зросте на 2,1 мільярди гривень, СБУ на 1,6 мільярдів, МВС на 19, а ЗС воюючої країни отримають лише 46% від потреби, фракція вирішила не підтримувати головний фінансовий документ країни. Втім, не виключено, що головною причиною стало позбавлення того дня рішення парламенту, одного з її чільних представників Єгора Соболєва, посади голови антикорупційного комітету, а відповідно і впливу фракції на комітет.
Своєю чергою чергу Опоблок, група яка переважно представляє інтереси найбагатшого олігарха країни Рината Ахметова, відмовився голосувати за бюджет мотивуючи це тим, що в ньому, окрім всього, не враховано інтереси пенсіонерів та переселенців. Втім, справжня причина радше ховається в іншій площині. Нібито йдеться про величину ренти за видобуток корисних копалин, яку Ахметов бажав знизити до 6 %, а знизили всього до 12%.
Доволі оригінально вирішили полагодити проблемку з голосами від групи «Відродження». Зранку розігнали інформацію в пресі про обшуки в маєтку її голови Віталія Хомутинніка. І хоч сам Хомутиннік згодом цю інформацію спростував, вийшло не дуже переконливо, бо відповіді від офіційних органів, чи був обшук чи ні так і не вдалося дочекатися. Принаймні в ГПУ цього не спростували, а навпаки, пообіцяли дати офіційне роз’яснення трохи згодом. Врешті, навіть якщо ця історія була вигаданою, натяк для адресата виявився зрозумілим. І все «Відродження» взяло під козирок.
Ну і крім того, не Хомутинніком єдиним. Бо по-перше, все що стосується «Відродження», стосується інтересів Коломойського, які частково, очевидно, вдалося полагодити. А по-друге, нібито, всі запити мажоритарників, які надходили про вливання на їх округи, творці бюджету вдовольнили ще в першому читанні. І це також стосується й «Волі народу», зліпленої з мажоритарників, а її голова Ярослав Москаленко, ще й дуже зацікавлений у покращенні добробуту мешканців Київської області, якою керує його протеже Олександр Горган.
Читайте також: Основні напрями. Куди хочуть витратити держбюджет 2018 року – інфографіка
В сухому підсумку, навіть коли якісь побажання з тих чи інших причин задовольнити не вдалося, то всі без винятку нардепи мали б бути задоволеними від підняття власної зарплати, яку тепер прирівняно до оплати членів уряду. Крім того, вже на фінальному етапі, з голосу під стенограму було проголосовано ще чимало цікавого і, головне, потрібного. Зокрема, зважаючи на пропозицію уряду щодо застосування єдиних підходів до визначення рівня оплати праці в органах державної влади, вирішили збільшити фінансування Апарату Верховної Ради на майже 60 мільйонів гривень, Державного управління справами – на 26 млн грн, уряду- на 28 млн грн, Мінфіну на 31 та Генпрокуратури на 400 млн грн. І, як не дивно, але згадали навіть про Міністерство культури якому додали 40 млн грн і про Міністерство молоді та спорту – 45,5 мільйонів гривень.
Як результат, рівно о 23 годині 24 хвилини, за такий збалансований і щедрий Державний бюджет, з планованими доходами понад 913 млрд гривень та видатками понад 988 млрд гривень, проголосували аж 273 народних обранці. Передбачувано проти були представники Опоблоку і Самопомочі, а соратники Юлії Тимошенко взагалі ввімкнули опцію «відсутній». Як бонус за пророблену титанічну роботу парламентарі вирішили не виходити наступного дня на роботу і трохи відпочити. Офіційно це, звісно, назвали роботою в комітетах.