Полковника Головатова було заарештовано 15 липня в аеропорту Відня. Проте на велике розчарування литовців, росіянина було несподівано звільнено наступного ж дня.
«Австрія злегковажила європейськими цінностями, зокрема, європейською солідарністю», – зазначив прем’єр Литви Андрюс Кубілюс.
Позицію прем’єра підтримала також президент країни Даля Грибаускайте та глава парламентського комітету з іноземних справ Емануеліс Зінгеріс. Останній навіть пригрозив Австрії розірванням дипломатичних стосунків.
Вільнюс не виключає також апеляції щодо відміни права голосу Відня в Раді Європи.
За повідомленням видання, полковник Головатов був керівником спеціального підрозділу КДБ «Альфа». У січні 1991 року, коли Литва проголосила відокремлення від СРСР, Головатов наказав штурмувати телевежу Вільнюса. Від куль загону «Альфа» і гусениць танків загинуло 13 осіб, більше 600 отримали поранення.
Після виходу із СРСР Литва вирішила викрити та засудити усіх радянських військових, а також тих литовців, які співпрацювали із СРСР та безпосередньо брали участь у погромах 1991 року. Кілька десятків осіб уже отримали вирок. Проте, 23 людини, які живуть в Росії та Білорусії ще й досі перебувають поза зоною литовського права.
Довідка Тижня.
У знак протесту проти рішення Австрії відпустити Головатова 18 липня біля посольства цієї країни у Вільнюсі пройшла акція протесту. Окрім цього, громадяни закликали запалити свічки для вшанування жертв подій 13 січня 1991 року.
Голова Товариства постраждалих під час подій 13-го січня Арнольдас Барісас виступила з пропозицією про намір бойкотувати австрійські товари та припинити співпрацю в сферах торгівлі, культури. Втім, за словами радника з питань комерції Торгової палати Австрії Хервіг Палфінгер, який працював у посольстві Австрії у Вільнюсі, це не значно вплинуло би на взаємну торгівлю, оскільки австрійських продуктів в литовських магазинах небагато.
Водночас австрійський міністр закордонних справ Міхаель Шпінделеггер заявив, що він розуміє, що ця дуже важливо для Литви, проте стверджує, що австрійські правоохоронці, звільнивши Головатова, діяли відповідно до правових процедурами. За його словами, Литва не надала відповідних документів у певний термін.
Натомість Генпрокуратура Литви звільнення Австрією Головатова оцінює як грубе порушення правових актів Європейського союзу. Литовські прокурори стверджували, що передали австрійській владі додаткову інформацію: Європейський ордер на арешт з перекладом на німецьку мову, інформацію англійською мовою про передбачуване злочинному поведінці М. Головатова, а також підтвердження того, що надасть всю необхідну інформацію, яка необхідна в питанні про передачу Головатова Литві.