Між Лугано та реальністю

Економіка
7 Липня 2022, 07:56

Конференція у швейцарському Лугано стала однією із найважливіших подій цього тижня. Під час цього заходу Україна презентувала своє бачення повоєнної відбудови країни. Здавалося б на перший погляд, що в час, коли тривають запеклі бої, ворог щодня випускає по українських містах десятки ракет і фактично будь-яка будівля, обʼєкт чи будь-чиє життя в Україні можуть бути знищені, такі конференції недоречні. Однак це не так.

Найголовніше те, що це не перша і точно не остання презентація напрацювань щодо повоєнної відбудови України. Ще у квітні група економістів зі світовими іменами (серед них Баррі Ейхенґрін, Торбйорн Бекер, Кенет Роґофф, Юрій Городніченко та ін.) на замовлення лондонського Центру дослідження економічної політки (Centre for Economic Policy Research (CEPR) підготували аналітичний документ «План відбудови України». Автори цього плану також в першу чергу зазначають, що розуміють те, що війна далека від свого завершення, однак все одно є потреба думати про спектри розвитку повоєнної відбудови України. Одним із ключових принципів міжнародної допомоги нашій країні та зусиль із відбудови, автори цього документа бачать спрямування України у напрямку приєднання до ЄС та те, що Україна має бути власницею своїх програм із відбудови. На той час автори матеріалу розраховували, що вартість відбудови складатиме від $200 до $500 млрд.

Після червневої зустрічі Групи Семи у червні у Німеччині канцлер Олаф Шольц заявляв, що для відбудови України потрібен буде План Маршалла на зразок того, який мала для повоєнної відбудови Європа. Політик не називав сум, але повідомив, що разом із іншими країнами ЄС ФРН прагне організувати відповідну міжнародну конференцію з експертами та науковцями на цю тему. Тож на такий захід (і точно не один) ми можемо ще чекати. А от Україна свою щорічну конференцію із реформ змушена була переформатувати на воєнні, хоча точніше буде написати повоєнні рейки.

 

Читайте також: Чому Захід досі не вдався запровадити повне ембарго на закупівлю російської нафти?

 

На конференцію із відбудови у швейцарському Лугано представники українського уряду їхали вже маючи офіційний статус кандидата на вступ до ЄС, а  отже Київ ще раз закріпив свій рух у європейському напрямку, про який зазначалося в аналітичному документі, підготовленому на замовлення CEPR. На конференції була присутня і президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Леєн. Вона заявила, що ЄС започаткує спеціальну платформу для координації відбудови України. Отже, ЄС долучається до координування повоєнної реконструкції України не лише фінансовою допомогою, але й формуванням конкретних структур, які будуть допомагати Києву керувати фінансами, що надходитимуть для відбудови.

Конференція також мала на меті закласти фундамент для повоєнної розвитку. Про це згадувала фон дер Ляєн у своїй промові. Зокрема, йдеться про т. зв. принципи Лугано, щодо яких понад 40 країн-учасниць заходу погодилися, поставивши свій підпис під відповідною декларацією. Згідно з ними, Україна сама має керувати процесом відбудови. Також процес відновлення має «сприяти прискоренню, поглибленню, розширенню та досягненню зусиль України щодо реформ і стійкості відповідно до європейського шляху України». У документі, який 5 липня увечері зʼявився на сайті КМУ також наголошується, що «процес відновлення має бути прозорим і підзвітним народу України».

Презентація із загальними тезами щодо відновлення України доступна на відповідному сайті. Там можемо побачити, що Україні потрібно буде $750 млрд для повоєнної відбудови. Ці гроші Україна планує залучити протягом наступних десяти років. Але починати треба вже сьогодні, оскільки деякі напрямки, як от інфраструктура та нерухомість потрібні навіть не зважаючи на те, що вони можуть бути зруйновані знову. План відбудови розділено на 15 програм. «Найдорожчими» є відновлення та модернізація житла та інфраструктури регіонів (оцінюється у $150-250 млрд); енергетична незалежність та зелений курс — $130 млрд; забезпечення конкурентного доступу до капіталу (йдеться про страхування військових ризиків для інвестиційних проєктів, мікроґранти і тд) – $75 млрд; покращення логістики із ЄС – 120-$160 млрд; макрофінансова стабільність – $60-80 млрд; зміцнення оборони та безпеки – $50 млрд.

 

Читайте також: Китай, клімат та відбудова України: про що говорили на саміті G7 у Німеччині

 

Про те, що певні напрямки потребують відновлення вже зараз і Україна вже це робить коштами із бюджету під час свого виступу на конференції заявив премʼєр-міністр Денис Шмигаль: «План відновлення України розділений на три ключові етапи. Перший – це відновлювати тут і зараз те, що можливо і що є критичним для життя людей… Ця робота вже йде, ми її зараз фінансуємо коштами з бюджету України».  Другий етап, як зазначив премʼєр, має назву fast recovery. Тут йдеться про відновлення об’єктів інфраструктури одразу після завершення воєнних дій та перемоги України. Цих проєктів ймовірно буде тисячі. Третій етап – це довгострокова трансформація. «Вона стосується всіх сфер починаючи від освіти та медицини та завершуючи зеленим переходом та новим військово-промисловим комплексом», – заявив Шмигаль.

 

 

Премʼєр-міністр озвучив також цікаву схему відновлення, за якою якась із країн буде закріплена на містом чи регіоном. На думку премʼєра, такий підхід був би корисним і в обміні досвідом між країнами та українськими регіонами. Так, як видно із презентованої карти, Велика Британія опікувалася б відновленням Київщини, а Данія – Миколаївщини. Під час однієї із панелей конференції міністр закордонних справ Данії Єппе Кофоду зауважив, що саме його країна розробила концепцію «країна-місто». Така методологія є новою. Данія, на запрошення президента Володимира Зеленського взяла на себе зобов’язання повоєнного відновлення Миколаєва. На його думку, це також нагода започаткувати неабияке партнерство між Миколаєвом та Данією. «Відновлення і відбудова – це також можливість зробити краще і зеленіше, менше корупції», – заявив Кофоду.

 

Читайте також: «Росія вважатиме нейтралітет України слабкістю і запрошенням до агресії» — британський аналітик

 

Після таких презентацій та обговорень, окрім поразки Росії та перемоги України, залишається ще одна умова: де взяти гроші? «Ми вважаємо, що ключовим джерелом відновлення мають бути конфісковані активи Росії та російських олігархів», — наголосив під час свого виступу Денис Шмигаль. Хоча сума таких активів точно могла б забезпечити принаймні половину потрібних на сьогодні Україні коштів для відновлення, для їх отримання є ще чимало перешкод. Так, раніше міністерка закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс висловлювалася за те, щоб передати заморожені у Великій Британії російські активи  Україні. Однак чимало європейських експертів наголошують, що потрібні зміни до законодавства, аби це зробити і що найлегше це ймовірно буде вже у вигляді повоєнних репарацій. Господар конференції у Лугано президент Швейцарії Іґнаціо Кассіс під час заходу виступив проти конфіскації російських активів у своїй країні. The Guardian з посиланням на швейцарську Асоціацію банкірів пише, що на рахунках у банках країни лежить 150-200 млрд швейцарських франків ($154-205 млрд), що належать російським громадянам. На разі швейцарські соціал-демократи виступають із тим, аби змінити законодавство, яке б надавало змогу конфісковувати злочинні активи. Але для усіх цих змін потрібен час, а Україні – перемога.