Уже понад рік триває суперечка між Варшавою та Брюсселем. Ставки виявилися доволі високими. І днями Республіка Польща в битві з Європейським Союзом зазнала фіаско. Відтепер Євросоюз може призупинити виплату Польщі коштів з Фонду реконструкції. А також усіх грошей, які належать до фінансової перспективи на 2021–2027 роки. Однак Варшава може зазнати не лише економічних збитків.
Для початку варто зазначити, що механізм умовності лідери Європейського Союзу та країни-члени узгодили ще у 2020 році. Мета принципу з гаслом «гроші за верховенство права» — захистити бюджет ЄС у разі порушення верховенства права в країнах-членах. Так Євросоюз здобув можливість заблокувати виплату коштів державі-члену в разі виникнення підозри, що їх буде використано не за цільовим призначенням і що держава не дотримується верховенства закону.
Польський уряд — як і уряд Угорщини — вирішив, що функціонування механізму суперечить договорам ЄС і втручається в компетенцію держав-членів. Так Варшава намагалася переконати про дефектну правову основу принципу «гроші за верховенство права».
До того ж уряд Матеуша Моравецького звинуватив інституції ЄС у незаконному обході процедури статті 7 Європейського договору, яка вимагає одностайності країн-членів ЄС для запровадження санкцій, а в оскаржуваному регламенті достатньо голосування більшості.
Тому восени 2020 року Варшава й Будапешт повідомили європейських партнерів, що блокуватимуть кошторис ЄС на 2021–2027 роки та спеціальний Фонд реконструкції. Ініціатором з польського боку виступив міністр юстиції, лідер партії «Солідарна Польща» (молодшої партнерки «Права і справедливості» (ПіС) Ярослава Качинського) Збігнєв Зьобро, який разом з однопартійцями найбільше наполягав накласти вето.
Читайте також: Ворог несе втрати: які перемоги українського війська на фронті та поразки у окупантів (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
Проте на саміті Євросоюзу, що відбувся у грудні 2020 року, Польща й Угорщина розблокували бюджет ЄС. Сталося це тому, що уряд Моравецького, розуміючи, якими серйозними можуть бути наслідки, вирішив відмовитися від анонсованого ветування — в обмін на політичну обіцянку, що застосування принципу «гроші за верховенство права» буде відкладено. А Зьобро не погодився з таким станом справ і розкритикував укладену Моравецьким угоду.
Непохитна позиція міністра юстиції та членів його команди була зрозумілою. Адже саме за каденції лідера «Солідарної Польщі» на посаді очільника Мін’юсту відбулося спустошливе реформування системи правосуддя в Польщі. Частково саме проти таких реформ Брюссель винайшов механізм «гроші за верховенство права». Оскільки однією з основних причин були побоювання ЄС щодо імовірного посилення в ході судової реформи в Польщі впливу виконавчої та законодавчої гілок влади на судову на шкоду незалежності суддів. Відтоді в польському уряді розпочалася суперечка між прем’єр-міністром Моравецьким і міністром юстиції Зьобро щодо політики Євросоюзу, яка породила в керівному таборі серйозну політичну кризу.
З 1 січня 2021 року норма верховенства права для захисту коштів ЄС від можливого нецільового використання набула чинності. Однак жодних інструментів за новими правилами запропоновано не було. Європейська Рада звернулася до Єврокомісії з проханням розробити рекомендації щодо застосування механізму та зазначила, що його може бути запроваджено в дію лише після того, як ці керівні принципи буде ухвалено. Водночас Польща й Угорщина вирішили оскаржити механізм у Суді ЄС (СЄС).
Проте найбільша криза між Варшавою і Брюсселем вибухнула після того, як 14 липня 2021 року Суд ЄС зобов’язав Польщу негайно припинити застосування положень, що стосуються повноважень Дисциплінарної палати Верховного суду з питань зокрема зняття недоторканності суддів. А на початку вересня Єврокомісія вирішила попросити СЄС накласти фінансові санкції на Польщу за недотримання цього рішення.
Прикметно, що лідер ПіС Ярослав Качинський ще в серпні оголосив про ліквідацію Дисциплінарної палати. Те саме зробив і прем’єр-міністр Матеуш Моравецький. Та цього не сталося й наприкінці жовтня Суд ЄС повідомив, що Польща зобов’язана сплачувати штраф у розмірі €1 млн на день. А президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн публічно висунула польській владі три умови: 1) чітке зобов’язання ліквідувати Дисциплінарну палату; 2) змінити дисциплінарну систему; 3) розпочати процес поновлення суддів на посаді.
Але навіть після цього політики з табору влади не змогли дійти консенсусу. Ситуація розділила президента країни, ПіС та її партнера «Солідарну Польщу», останні з яких зацікавлені зберегти Палату. Річ у тім, що президент Польщі Анджей Дуда в намаганнях «приборкати» Брюссель вніс до Сейму проєкт поправок до Верховного суду. А ПіС відповіла, що «з повагою приймає ініціативу», проте через кілька днів подала власний законопроєкт.
Читайте також: Путін атакував, в Україні – воєнний стан. Ключові перевірені повідомлення за регіонами на цей момент (періодично ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
Обидві ініціативи відрізняються насамперед у підході щодо Дисциплінарної палати. Так Дуда пропонує її ліквідувати, а кожному з призначених до Палати, запропонувати роботу в іншій установі або достроковий вихід на пенсію. Водночас «Право і справедливість» не погоджується ліквідувати Дисциплінарну палату. Депутати хочуть лише позбавити її можливості вирішувати судові справи. Збігнєв Зьобро, головний архітектор реформи судочинства в Польщі, продовжує мантру, що не треба піддаватися Брюсселю, й також стоїть на позиції щодо неможливості ліквідувати цей судовий орган, вважаючи це лише приводом для подальшого «втручання в систему польського правосуддя». Ситуація ще більше розколола польський політикум і загнала країну у глухий кут.
Водночас, попри протести офіційної Варшави, 16 лютого 2022 року Суд Європейського Союзу оголосив рішення щодо механізму «гроші за верховенство права», яким узалежнив від нього виплату грошей ЄС у певній країні. Згідно з рішенням, механізм відповідає законодавству Євросоюзу, а це означає, що скаргу Польщі та Угорщини у цій справі було відхилено. Це добра новина для Європи. Адже рішення СЄС посилює інтеграцію Європейського Союзу та розширює компетенцію органів Співтовариства, даючи їм інструменти для захисту громадян від незаконних дій урядів.
Однак варто зазначити, що активація механізму «гроші за верховенство права» не буде автоматичною. Спершу Євросоюз має виявити, чи порушення цього механізму зачіпає бюджет або фінансові інтереси ЄС. Брюссель уже надіслав Варшаві попередження, у якому вказано, що таке порушення може містити, наприклад, відсутність незалежності судової влади чи прокуратури або поставити під сумнів примат права ЄС. Коли Єврокомісія інформує країну про порушення, рішення в Раді ЄС ухвалюють кваліфікованою більшістю голосів, і країна може винести це питання на саміт Євросоюзу. Проте остаточне рішення з цього приводу ухвалює не саміт. Тож механізм можна залучити майже відразу — юридично ніщо не заважає це зробити.
Отже, рішення СЄС може виявитися ключовим для польського бюджету. А точніше — для брюссельських фондів, які мали б його підтримувати в період 2021–2027 років. Під загрозою опинилися понад 700 млрд злотих.
Утім, на кону не лише гроші з Фонду реконструкції (близько €58 млрд), а й кошти, виділені країнам-членам за стандартними фінансовими перспективами (для Польщі це майже €108 млрд). Фактично, для Польщі, яка довгий час має проблеми з верховенством права, це може означати фінансову катастрофу.
Звісно, рішення Суду ЄС не сподобалося польському уряду. Адже перспектива не отримати зовнішню фінансову підтримку мало кого може потішити, та ще й у такий важкий пандемійний час. «Рішення СЄС не особливо мене здивувало, це ще один крок, на якому інституції ЄС розширюють свої компетенції. Це дуже тривожний і небезпечний процес», — заявив прем’єр-міністр Польщі Моравецький.
Читайте також: Байден нарешті оголосив про спільні санкції західних країн проти Росії. Реакція світу на вторгнення
Наразі положеннями про «гроші за верховенства права» займається також Конституційний трибунал Польщі, який укотре не визнав примат СЄС у сфері тлумачення права Євросоюзу. Хай там як, Варшаві загрожують не лише фінансово-економічні наслідки. Ситуація неабияк похитнула єдність керівної коаліції.
Так міністр юстиції Польщі Збігнев Зьобро вважає, що «рішення Суду ЄС є доказом дуже серйозної політичної, історичної помилки прем’єра Матеуша Моравецького». Після чого партія «Солідарна Польща» зібралася на термінове засідання. «На жаль, рішення СЄС поставило крапку над i», — заявив Зьобро й нагадав, що «Солідарна Польща» оголошувала про це вже давно. За його словами, партія не ухвалила цих «позадоговірних» рішень.
Також Зьобро анонсував на внутрішньополітичному полі новий рух. Щоправда, жодних деталей не розкрив, оскільки їхнє представлення заплановано на спеціальній конференції. Проте такі заклики говорять самі за себе.
Отже, підсумовуючи, постає питання: що описана ситуація означає для Республіки Польща? Можна припустити, що рішення Суду ЄС у довгостроковій перспективі слугує інтересам Польщі, для якої найважливішим є розвиток глибше інтегрованої Європи. А той факт, що табір «Право і справедливість» зміг так легко зруйнувати конституційний лад, свідчить про слабкість польської демократії перед лицем правопопулістського наступу.
Однак у короткостроковій перспективі вирок означає хаос і невизначеність у польській політиці. З одного боку, втрату європейських коштів буде важко пояснити виборцям (згідно з останніми соцопитуваннями, підтримка ПіС падає, а опозиції, навпаки, зростає). З іншого — спроба піти на компроміс може закінчитися крахом коаліції та взаємними звинуваченнями у «зраді». А тому можна припустити, що важкий час ще попереду.
Ситуація не може не хвилювати Україну. Імовірний політичний хаос у Варшаві здатен ослабити державу та вплинути на її підтримку Києва. Зважаючи на зростання гібридної агресії Росії, суперечки із західними партнерами та внутрішньополітичні негаразди похитнуть безпекове становище не лише в Польщі, а й у всьому регіоні. І Москва цим неодмінно скористається.