Більшість німецьких медіа написали, що Україна "попри заборону" застосувала БПЛА Bayraktar проти бойовиків на Донбасі. Цей факт відзначено у статті Юліана Рьопке в газеті "Bild". Видання у свою чергу цитує аналітика британського інформагентства "IHS Markit" Алекса Кокчарова, який заперечує факт порушення умов Мінських домовленостей. "Мінські угоди забороняють знаходження важкого озброєння поблизу лінії зіткнення, але не використання безпілотних літальних апаратів", – каже Кокчаров. Він припускає, що про дрони в угоді не йдеться, бо українське військо на той час не мало в наявності бойових БПЛА.
Bild та інші інформагенства цитують реакцію офіційного Берліна на застосування воїнами ЗСУ бойових безпілотників. Так, інформагентство AFP передає слова речниці німецького МЗС про те, що Берлін "глибоко стурбований" збільшенням бойових дій між українськими солдатами та бойовиками на сході України. "Важке озброєння" використовується все більше і більше, заявила речниця МЗС. Крім того, за її словами, "всі сторони використовують безпілотники, що суперечить Мінським угодам". Офіційний Берлін закликав "усі сторони до деескалації"
Газета Bild у свою чергу подає коментар посла України в Німеччині Андрія Мельника, який відкинув попередження речниці німецького МЗС. Український дипломат наголосив, що Україна має "законне право на самооборону, якщо її територію вдень і вночі обстрілюють важким російським озброєнням і гинуть мирні жителі та солдати".
Французьке МЗС, навздогін за німецьким, висловило “стурбованість” через застосування Україною турецьких безпілотників Bayraktar. Про це на брифінгу в МЗС Франції заявив один з речників зовнішньополітичного відомства країни. Він зазначив, нібито використання озброєного дрона “суперечить мінським домовленостям” та “заходам з консолідації режиму припинення вогню” від липня 2020 року. Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба відповів своїм європейським колегам: “По-перше, Україна нічого не порушила. По-друге, ми дотрималися необхідних процедур комунікації через СЦКК і з ОБСЄ, щоб застосувати право на самозахист. По-третє, на місці партнерів я був би насамперед занепокоєний тим, що гаубиця, яка заборонена Мінськими домовленостями, знаходилася там, де вона не повинна була знаходитися – набагато ближче до лінії розмежування, ніж це дозволено Мінськими домовленостями. Так от, чомусь, коли гаубицю підсовують до лінії розмежування, обстрілюють наші позиції і вбивають наших солдатів, то цей факт залишається без належної оцінки”, – повідомляє Укрінформ.
Читайте також: Дроноцентричний удар
Французький часопис Le Figaro розмістив на своєму сайті відео з заявою російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова. “Ця історія мусить підштовхнути до роздумів всіх тих, хто потурає капризним вимогам України про те, що її необхідно завтра прийняти до НАТО і тих, хто озброює підконтрольний неонацистам київський режим”. Це відео видання залишило без коментаря.
Французька редакція телебачення Euronews поширила сюжет про використання турецького БПЛА Bayraktar в зоні ООС. Автор цього матеріалу зазначає, що йдеться про відповідь на атаку бойовиків. «Підприємство з виробництва дронів належить зятеві президента Ердогана. Безпілотники зажили сумної слави, бо використовувалися проти курдів. Турецькі дрони — це ключ до перемоги Азербайджану в недавній війні проти Вірменії в Нагорному Карабаґу. Після тривалого перемир’я бойові дії на Донбасі відновилися. Загинули щонайменше 57 українських солдатів та 40 сепаратистів”, – йдеться у сюжеті.
Французьке радіо RFI поширило репортаж про недавнє застосування турецького дрону. “Поновлюються побоювання щодо можливої ескалації конфлікту на Сході України, – зазначає журналіст Гуллівер Краґ. Він нагадує, що українські військові оприлюднили відео, на якому видно знищення артилерійської позиції бойовиків за 100 кілометрів на південь від Донецька. Вони повідомили, що удар був нанесений у відповідь на 120-міліметровий артилерійський вогонь, який забрав життя одного українського військовослужбовця та поранив іншого… "Київ планує закупити в Анкари ще 50 таких безпілотників, перш ніж запустити власне виробництво. Незважаючи на численні спроби встановити стійке припинення вогню, конфлікт, що триває з 2014 року, останніми місяцями загострився. Це підтверджують численні експерти та жителі регіону, але офіційно не визнають ні Київ, ні Москва", – йдеться у репортажі.
Заступник прем'єр-міністра та міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс у своєму твіттері зазначив, що ЄС має брати приклад з Туреччини у її підтримці України. Цей коментар латвійського політика в контексті застосування Україною турецьких безпілотників цитує турецьке видання Daily Sabah.
Читайте також: Кара небесна. Дрони як зброя
Інше турецьке видання Yeni Akit пише, що використання воїнами ЗСУ турецьких дронів стало "великим шоком для Путіна"
"Перша атака Bayraktar в Європі. Російські ЗМІ розгублені", – пише щоденна турецька газета Milliyet. Видання зазначає, що під час нападу БПЛА навіть не вдалося виявити. Про операцію дізналися через повідомлення у твіттері.
Посольство США відреагувало відмінно від урядів Німеччини та Франції. Вашингтон закликав обидві сторони конфлікту на Донбасі дотримуватися умов угоди про припинення вогню, але зазначив: "Давайте будемо ясними — підтримувана Росією сторона неодноразово використовувала гаубичну артилерію та безпілотники проти українських сил, прямо порушуючи посилені заходи, узгоджені минулого року, і нещодавно вбила українського воїна". Тому, за словами американського представництва, офіційна російська риторика про те, що Україна загострює ситуацію, не тільки вводить в оману, але й сприяє ескалації напруженості.
“Шок та розгубленість — саме так можна схарактеризувати реакцію російського “класу балакунів” на перше бойове застосування турецьких Bayraktar тепер уже й на Донбасі, – пише азербайджанський часопис Minval.az. – Україна спрацювала акуратно: так, щоб знищити зброю, але не гарматний розрахунок. Як упевнені багато експертів, з боку Києва це була насамперед демонстрація рішучості… Відео з камери дуже нагадує те, що поширювало впродовж 44 днів Вітчизняної війни міноборони Азербайджана… Найважливіші “погані новини” для Москви залишилися за кадром. А саме — що віднині на Донбасі доведеться мати справу не з добровольчими батальйонами, як це було в 2014 році”.
Часопис наголошує, що “найгірші новини для Москви полягають не в суто військовій, а в політичній площині… Москва була впевнена, що Туреччина не ризикне здійснити на політичній арені “антимосковські” кроки… “У російській експертній спільноті смакували проблеми у взаєминах Анкари зі США та Францією, радісно потирали руки, коли вкотре виникали тертя з Євросоюзом, і відкрито прогнозували, що вже завтра Анкара вийде з НАТО, а післязавтра вступить до ОДКБ. Ні, звичайно, на Арбаті, на Смоленській площі та в Кремлі знали про постачання турецької зброї Україні. Але, як і зовсім недавно, коли свої нові зразки зброї демонстрував на парадах Азербайджан, запевняли всіх і вся, а насамперед – себе: ця зброя купується виключно для піару, а реально з неї постріляти "дорослі дяді не дозволять". І прорахувалися — спочатку у Карабаху, а тепер і в Україні. Зброю країни, що воюють, закуповують не для парадів і піару — її закуповують для реальної війни. І продають також, чудово розуміючи, проти кого вона буде використана. В Анкарі ж діяли за класичною тактикою: "тримай друзів близько, а ворогів – ще ближче", але не помилялися, для чого і проти кого Росії було так важливо тримати під своїм контролем Крим — найкращу опорну точку для удару з моря по Стамбулу. І чудово усвідомлювали, з якого боку лінії фронту на Донбасі – турецькі інтереси", – пише Minval.az.