Мюнхенська конференція: напруга між США і Німеччиною, ракетний договір і Азовське море

Світ
19 Лютого 2019, 15:21

Цьогоріч ключовими викликами, які прозвучали від світових лідерів під час 55-ої Мюнхенської безпекової конференції, стали, зокрема, проблеми  компромісу у відносинах між США і Європою, питання зовнішноьї політики та військової співпраці на тлі можливих загроз після порушень Росією ракетного договору зі США. Однак реакція європейських лідерів на атаку Росії в Керченській протоці і триваючу війну на Донбасі залишала бажати кращого. 

 

Водночас кульмінацією заходу стала емоційна промова канцлера Німеччини Ангели Меркель, під час якої вона наголосила на важливості будівництва "Північного пототку-2" на противагу багатьом країнами, які закликали зупинити проект. Також німецький лідер висловила розчарування торгівельною політикою Вашингтона. Так, американське видання Politco зазначило, що у цілому атмосфера, яка панувала на конференції цього року, була радше "траурною", та мала вигляд "трансатлантичного реаліті-шоу". Своєю чергою, Трамп вирішив цього року не їхати у Мюнхен – США представляли віце-президент Майк Пенс та один з його попередників Джо Байден.

 

 

Енергетична зброя РФ

 

У своїй промові на конференції канцлер Німеччини Ангела Меркель присвятила цілий розділ захисту російського "Північного потоку-2". У той час в США вважають, що проект "переправляє гроші в Росію" і "завдає болю Європі"; у  Польщі наголошують, що будівництво газопроводу загрожує безпеці України. Своєю чергою, у Мюнхені Меркель дала зрозуміти, що попри стурбованість інших країн щодо газопроводу, Росія залишиться важливим партнером Німеччини. "Російський газ залишиться російським газом, а Росія залишиться нашим партнером", – зауважила вона.

 

Щоправда, лідер ФРН вкотре запевнила, що Україна залишиться транзитером російського газу до європейських країн.  "Ми підтримуємо мінські домовленості, ми підтримуємо санкції проти Росії. Я на боці пана Порошенка, але питання, пов'язані з "Північним потоком-2", також лишаються для мене важливими. Україна має залишитися транзитером російського газу до Європи", – сказала вона. Окрім цього, глава федерального уряду чітко заявила, що "геостратегічно Європа не має права розривати відносини з РФ". Так, наприклад, журналістка британської газети The Daily Telegraph Джуліет Семюел вважає, що захист Меркель "енергетичної зброї" Росії де-факто показує, що вона завжди ставитиме інтереси Німеччини вище за ЄС.

 

Водночас на полях конференції на противагу промові Меркель виступив віце-президент США Майк Пенс. Зокрема, він зазначив, що Вашингтон виступив проти зусиль, щоб розділити альянс через "політичне втручання або використання енергетичних ресурсів". "Сполучені Штати високо оцінюють усіх наших європейських партнерів, які показали сильну позицію проти "Північного потоку-2". І ми рекомендуємо іншим зробити те ж саме", – наголосив американський представник.

 

Читайте також: Нові полюси холодної війни

 

Ракетний договір

 

Між тим, генсек НАТО Єнс Столтенберг висловив стурбованість, що наразі режим контролю над ядерними озброєннями перебуває у стадії нападу. "Росія розгорнула кілька батальйонів своєї нової ракетної системи SSC-8, що є порушенням Договору…Вони можуть дістатися до європейських міст, таких як Мюнхен", – застеріг очільник Альянсу. Також Столтенберг нагадав, що у Москви все ще є можливість повернутися до виконання положень ДРСМД. "Ми закликаємо Росію скористатися цією можливістю…Годинник цокає", – зауважив він. Однак він наголосив, що НАТО готується до "світу без ДРСМД" і "світу з більшою кількістю російських ракет в Європі". Разом з тим, Столтенберг повідомив, що Альянс не має наміру розгортати нову наземну ядерну зброю в Європі. "НАТО завжди вживатиме необхідних заходів для забезпечення надійного та ефективного стримування. Незважаючи на те, що ми маємо намір уникнути нової гонки озброєнь, ми не можемо дозволити собі бути самовдоволеними, і ми не можемо дозволити собі бути наївними", – сказав він.

 

Важливість питання ракетного договору підняла також лідер ФРН Меркель. Очільниця закликала Китай до участі у міжнародних переговорах про роззброєння разом з РФ і США. "Для нас європейців надійшла погана новина про скасування ДРСМД після багатолітніх порушень Росією умов цього договору", – сказала вона. "Роззброєння – те, над чим ми маємо працювати. І ми, звичайно, будемо дуже раді, якщо переговори будуть відбуватися не тільки між Росією та Сполученими Штатами, але до них також приєднається Китай", – додала канцлер.

 

Свою стурбованість щодо ядерної угоди висловив також глава німецького МЗС Гайко Маас. Він підкреслив, що нинішнє поводження РФ з ДРСМД вказує на можливі негативні наслідки для безпеки всіх причетних, але перш за все для Європи. Тому, на думку дипломата, потрібно більше вести діалог між американцями, європейцями та росіянами. Разом з тим, як відзначає Маас, необхідно залучати інших учасників, передусім Китай. "Криза ДРСМД показує, що ми повинні думати про ядерне роззброєння і контроль над озброєннями більш глобально, ніж коли-небудь", – сказав він.

 

Своєю чергою, офіційний кандидат на посаду президента Єврокомісії від Європейської народної партії, німецький євродепутат Манфред Вебер висловив ідею, що ЄС має побудувати власну систему протиракетної оборони за участі України. "Дія ДРСМД завершилася, і ми опинилися перед новими викликами. (Цьому можливо протистояти) якщо ми запропонуємо спільно побудувати проракетну систему – Німеччина, Франція, Польща, Литва, Україна. Йдеться не про наступальну, а про систему захисту", – розповів він. На його думку, така ініціатив може переконату Варшаву і Київ, у тому, що Брюссель може запропонувати захист.

 

Читайте також: Зустріч міністрів оборони НАТО: російські ракети, македонські успіхи та українське питання

 

"Кремль уникає покарання"

 

Однією з найемоційніших заяв щодо російської агресії була у міністра оборони Британії Гевіна Вільямсона. "НАТО має більше значення, ніж коли-небудь, тому що старий противник повертається до гри. Після 30 років з моменту падіння Берлінської стіни і п'яти років після незаконної анексії Криму, Росія залишається загрозою для нашої безпеки", – стверджує він. Він нагадав, що незаконна діяльність РФ триває безперервно на Донбасі і на морі. За словами глави оборонного відомства, Кремль також веде боротьбу в "сіру зону". Йдеться про використання шпигунів, військових, політичних, кібер, економічних і навіть кримінальних інструментів для підриву її конкурентів. Також він наголосив, що підрив західних виборів через дезінформацію, онлайн-тролінг і кібератаки стала новою нормою для уряду РФ. "Їхне таємне використання довірених осіб… найманих армій… на зразок сумнозвісної і непідзвітної групи Вагнера… дозволяє Кремлю уникнути покарання за вбивство, заперечуючи кров на руках", – наголошує Вільямсон. Крім того, він запевнив, що Лондон не буде відмовлятися від країн, які "Росія прагне підірвати, подібно Україні та країнам Західних Балкан". 

 

Свою підтримку Україні після атаки РФ в Азовському морі підтвердив також віце-президент США Майк Пенс. "Хочу сказати вам та всьому українському народу дуже просту річ: ми разом з вами та підтримуємо вас. Останні події біля Керченської протоки нагадують нам про виклики, з якими стикається Україна внаслідок агресії Росії. Хочу запевнити: США продовжать підтримувати Україну. Ми надалі співпрацюватимемо, щоб досягти безпеки у Європі", – зазначив він.

 

Між тим, президент Румунії Клаус Йоганніс вважає, що з огляду на останні події на Чорному морі, НАТО має збільшити свою присутність у регіоні. "Чорноморський регіон і ситуація з безпекою у ньому є великим викликом, як ми побачили нещодавно. Тому ми потребуємо там більшої присутності НАТО", – пояснив він. Лідер Румунії, яка зараз головує у ЄС, запевнив, що ЄС і Альянс продовжать реагувати на загрозу з боку РФ. "Ми не можемо ігнорувати викликів на східному фланзі. У той час, як ЄС імплементує рішення щодо санкцій і продовжить це робити, НАТО посилюватиме свій східний фланг", – зауважив Йоганніс.

 

Однак  міністр закордонних справ України Павло Клімкін після завершення Мюнхенській конференції з безпеки зробив висновок, що агресія РФ проти України досі сприймається багатьма як "драматичне кіно". "Після двох днів занурення в реальність Мюнхенській конференції з безпеки маю багато думок. Загалом, оптимістичних, але іноді, на жаль, все ж не дуже світлих. Російська агресія проти України досі сприймається багатьма як драматичне кіно, яке вони дивляться зі своєї комфортної диванної реальності. Очевидно, так декому зручніше. І це, звичайно, дуже дратує", – заявив він. 

 

Читайте також: Die Welt: нова гонка озброєнь на Близькому Сході, неготовність НАТО до конфронтації з Росією

 

Берлін vs Вашингтон

 

Меркель під час своєю промови відверто оголосила  про напруженість у відносинах зі США. Зокрема, вона звернула увагу на питання торгівлі. "Американське міністерство торгівлі, очевидно, вважає німецькі та європейські автомобілі загрозою національній безпеці Сполучених Штатів Америки. Слухайте, ми справді пишаємося нашими автомобілями і маємо на це підстави. Але ці автомобілі виробляються також у США! Найбільший завод BMW розташований у Південній Кароліні, а не у Баварії. І якщо ці машини несподівано стають загрозою для Штатів, це нас лякає", – сказала вона. Крім того, німецький канцлер почала захищати внески Німеччини в оборонний бюджет Альянсу.

 

Американське видання Politico відзначило, що європейському натовпу, який, як і канцлер, скептично ставиться до агресивного підходу Дональда Трампа до зовнішньої політики, слова Меркель діяли "як мазь". Водночас Пенс наголосив, що США не будуть "стояти бездіяльно, поки союзники НАТО купуватимуть зброю у наших супротивників".  "Ми не можемо забезпечити захист Заходу, якщо наші союзники залежать від Сходу", – додав він.

 

Щоправда, навіть великий контингент Конгресу США, включаючи багатьох демократів, не міг замаскувати той факт, що зовнішня політика Америки залишається міцною в руках Трампа, підкреслює видання. Так, Пенс під час виступу закликав країни-члени ЄС відновити санкції проти Ірану, припинивши участь у ядерній угоді. Зокрема, американський представник звинуватив Тегеран у підготовці "нового Голокосту" "Іранський режим відкрито закликає до нового Голокосту і шукає можливості досягти цього. Аятола заявляє, що має мету стерти Ізраїль з карти світу", – стверджує він.