Напередодні конференції був опублікований Мюнхенський безпековий звіт із промовистою назвою “Постправда, постзахід, постпорядок”. “Ліберальні демократії довели свою вразливість до дезінформаційних кампаній у міжнародній політиці постправди. Громадяни демократій дедалі менше вірять, що їхні системи спроможні на позитивні для них результати, і тому дедалі більше надають перевагу національним рішенням та закритим кордонам над відкритістю і глобалізацією”, – пише у вступі до звіту багаторічний голова Мюнхенської безпекової конференції, німецький дипломат Вольфганг Ішингер. Він відзначає, що ми опинилися в часі, коли США із гаранта міжнародної безпеки може перетворитися на країну, що веде націоналістичну міжнародну політику. “Ми можемо тоді постати на межі “постзахідного світу”, додає він, и пояснює: це світ, де незахідні суб'єкти формують міжнародні відносини, часто паралельно або навіть на шкоду саме тих багатосторонніх механізмів, які стали основою для ліберального міжнародного порядку, починаючи з 1945 року. “То чи не входимо ми в еру постпорядку?”, – запитує Ішингер. Очевидно, що на це питання не буде відповіді найближчим часом. У перший день конференції, попри явну невпевненість, учасники дискусій наполягали на тому, що до краху Заходу поки що далеко.
Читайте також: Відроджений фронт холодної війни
У панелі із такою промовистою назвою "Майбутнє Заходу: крах чи повернення" брав участь президент України Петро Порошенко разом із польським президентом Анджеєм Дудою, американським сенатором Джоном Маккейном та міністрами закордонних справ Великої Британії Борисом Джонсоном та Нідерландів Бертом Кундерсом. У програмі першого дня ця панель була другою. Відкривав її американський сенатор-республіканець Джон Маккейн. На початку своєї промови він наголосив, що впродовж сорока років, протягом яких він бере участь у цій конференції, не може пригадати року, коли б мета її була більш важливою. Раніше, зазначив він, тема на кшталт “Чи виживе Захід” могла би викликати звинувачення у алармізмі та перебільшенні раніше. “Але не цього року. Якщо коли й був більш важливий час поставитися до цього питання надзвичайно серйозно, то це цього року”, – зазначив Маккейн.
І у промові Маккейна, і у пізнішій відповіді на запитання модератора Яна Бреммера чулася скептичність щодо нової американської адміністрації. “Я знаю: в Європі та світі є серйозне занепокоєння, що Америка складає повноваженнясвітового лідера. Я можу говорити лише за себе, але я також не вірю, що це той меседж, який ви почуєте від усіх американських лідерів, що приїхали на ці вихідні до Мюнхена”, – зазначив Маккейн. Бреммер звернув увагу на те, що сенатор жодного разу у своїй промові не згадав про нового американського президента. Маккейн намагався уникнути прямої відповіді на це запитання, говорячи натомість про сильну команду Трампа, яка займається національною безпекою, виборі Джеймса Меттіса на посаду міністра оборони. Останній разом із міністром оборони Німеччини Урсулою фон дер Лейєн відкривав безпекову конференцію. Меттіс відзначав відданість Америки НАТО, а п'яту статтю Північноатлантичного договору назвав фундаментальним зобов'язанням. “Як і багато хто тут, ми приїхали із Брюсселя, де була зустріч міністрів оборони країн НАТО. Там я побачив, що трансатлантичний зв’язок є сильним. Мої колеги-міністри не мають ілюзій щодо загроз, з якими ми стикаємося", – зазначив Меттіс під час виступу. Однак ані слова Маккейна, ані запевнення Меттіса не заспокоювали учасників обговорення щодо політичних намірів США, хоча і щодо майбутнього Заходу скепсису не було.
Читайте також: Як США може знайти спільну мову з Росією
На думку польського президента Дуди, аби розглядати майбутнє Заходу з точки зору "повернення", а не краху, необхідно задовольнити потреби у двох аспектах: єдності та відповідальних урядах. "Як президент Польщі, я дуже добре знаю, що розділення Заходу ніколи не приносили нічого хорошого для Центральної Європи", – зазначив він. Анджей Дуда також наголосив, що фундаментом сили Заходу є трансатлантичний альянс. “Наше завдання зараз – розпочати співпрацю із новою американською адміністрацією таким чином, щоб це дозволило збрегти спільний інтерес євроатлантичної спільноти. Під “спільним інтересом” я маю на увазі безпеку.”
Звертаючись до Петра Порошенка, модератор панелі відзначив, що ніхто серед учасників цієї дискусії не постраждав більше від необ'єднаності Заходу, ніж він. Основний меседж із промови Порошенка, який запам'ятався багатьом, звучав так: “Нічого про Україну без України”. Говорячи це, Порошенко мав на увазі домовленості із Росією без участі української сторони. Цитуючи слова Невіла Чемберлена про Мюнхенську угоду (“Я вірю у мир для нашого часу”), Порошенко відзначив, що не варто вірити у добру волю тих, хто довів, що її немає.
Міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон який мав слово після Порошенка, розпочав промову із висловлення “стовідсоткової підтримки Україні”. Закликаючи “триматися наших цінностей”, він вкотре нагадав, що Захід має бути стійким у накладанні санкцій, якщо одна країна “анексувала частину території іншої країни”.
Під час всіх трьох панелей першого дня їхні учасники роздумували про майбутнє ключових акторів західної безпеки: ЄС та НАТО, а також майбутнє Заходу. Участь українського та польського президентів у панелі про майбутнє Заходу виглядало справді символічно, адже Захід тримає оборону зараз саме на східному кордоні.
Під час дискусії “Майбутнє Європейського Союзу: об'єднаний чи роз'єднаний”, що була першою на конференції, учасники говорили про виклики, з якими стикається зараз ЄС. Розпочинаючи дискусію, модератор Філіп Стівенс, перерахував їх усі: економічне зростання, популізм, міграційна криза, безпека на Сході та Півдні та Brexit. Президента Литви Далю Грібаускайте, що була серед спікерів на цій панелі, він запитав про пріоритетність цих викликів для глав держав ЄС.
“Ми не маємо вибору щодо виставляння пріоритетів за цими проблемами”, – відповіла Грібаускайте. За її словами, часом усі ці питання розглядаються паралельно, а деякі проблеми можуть мати різні виміри. Міграційна криза, наприклад, водночас може нести у собі й безпекову загрозу. В унісон з іншими лідерами вона наголошувала на потребі тіснішої співпраці між партнерами в ЄС та НАТО, а також більшої уваги та фінансових ресурсів для власної оборони.
Під час другого дня конференції, який вважають основним, очікують на виступ віце-президента США Майкла Пенса та німецької канцлерки Ангели Меркель. Перший вкрай важливий для європейських партнерів, які намагаються зрозуміти реальну американську позицію та зовнішньополітичні наміри
.
Перший день Мюнхенської безпекової конференції дав зрозуміти, що з кожним роком викликів для Заходу та його цінностей стає все більше і цей рік буде критичним у пошуку вирішення бодай для декількох із них. Важливо також розуміти, що це передбачає значно менше уваги ситуації в Україні. Вже завдання для української влади, щоб це питання й далі трималося на порядку денному.