Місцеві вибори. Луганщина: дві колони ОПЗЖ та хитання «слуг»

Політика
31 Серпня 2020, 13:24

У Луганській області продовжують домінувати «Опозиційна платформа – За життя» (ОПЗЖ) та «Наш край» (НК). Ситуація в цілому не змінилася з часу місцевих виборів 2015 року та виборів у новостворених ОТГ 2018-2019 років. Низка членів цих політсил обиралися ще за списком Партії регіонів у 2010-му.

 

ОПЗЖ поділилася на два умовні табори, які працюють самостійно один від одного. Перший очолює народний депутат Сергій Дунаєв в тандемі з колегами Юрієм Бойком та Юлієм Йоффе. Другий – член політради партії Ростислав Дубовий під керівництвом Віктора Медведчука та Вадима Рабіновича.

 

Обидві групи орієнтуються на людей пенсійного віку, яких у регіоні більшість. Підживлюють проросійські настрої та радянську ностальгію. Наприклад, цьогоріч політсила гучними мітингами та автопробігом з Лисичанська до Рубіжного відзначила День перемоги. Учасники проігнорували карантинні обмеження та заборону на використання символіки комуністичного режиму. Попри це отримали підтримку значної частини мешканців регіону. Мітинги виявилися велелюдними.

 

Опонентів ОПЗЖ у регіоні – «Наш край» – очолює Сергій Шахов. Політсила виїжджає на стандартних проблемах регіону: промисловість не працює, кількість пенсіонерів переважає над молоддю, багато переселенців та мешканців, які живуть коштом соціальних виплат. Від Благодійного фонду «Наш край – Луганщина» виборцям роздають цукор та продуктові набори за соціальними картками. Під партійним брендом встановлюють дитячі майданчики, проводять спортивні тренування на свіжому повітрі, дитячі свята та відвідують ветеранів. Вочевидь, така активність зачіпає інтереси ОПЗЖ: там систематично повідомляють у поліцію про підкуп виборців з боку «Нашого краю».

 

Попри порушення, спланована кампанія НК торік дозволила стати народними депутатами одразу трьом кандидатам з команди Шахова. Так само впевнено Наш край може почуватися й місцевих виборах по всьому регіону. Ще взимку партія ініціювала відкликання депутатів місцевих рад у Лисичанську та Сєверодонецьку. Таким чином «Наш край» вирішив заздалегідь усунути опонентів, які могли скласти конкуренцію у передвиборчій боротьбі та створити їм негативний імідж у місті. Відкликання могло не відбутися, якби не розкол у партії «Опозиційний блок», що поділив політсилу на дві частини. Одна лишила собі стару назву, а інша пішла під крило ОПЗЖ. Сприяли відкликанню й суперечки між міськими головами й депутатами.

 

Згодом відкликання депутатів призвело й до створення військово-цивільної адміністрації (ВЦА) та скасування виборів у восьми громадах Луганщини.

 

Читайте також: Місцеві вибори. Кропивницький: нейтральні кандидати та неактуальність перейменування

 

Опоненти незадоволені, але по-різному

Саме скасування виборів у частині області стало найбільш несподіваною подією на Луганщині. Рішення, аргументоване у листі до ЦВК від очільника області Сергія Гайдая, доволі суперечливе. Торік на територіях провели президентські та парламентські вибори, а у менш спокійному 2015-му в деяких громадах створили місцеві ради. Крім того, ситуація в цілому на фронті за цей час не змінилася. Разом з тим, у промові на День Незалежності президент Володимир Зеленський зазначив, що на Донбасі вже 29 днів поспіль триває перемир’я та висловив сподівання на подальшу тишу.

 

Суперечки стосовно безпеки тривають. Новина про скасування виборів сильно обурила регіональних політичних лідерів. Команда НК запустила у соцмережі флешмоб «Я маю право голосу» та влаштувала низку мітингів під стінами Луганської ВЦА та Офісом президента. До них долучилися представники партії Євросолідарності, а частково й ОПЗЖ.

 

Остання також виклала на офіційному сайті заяву, в якій відтермінування виборів названо антиконституційним і антидемократичним. Партія звинуватила владу в узурпації, «перетворенні українських громадян на безправних підданих». Частина ОПЗЖ на чолі з Ростиславом Дубовим підтримала мітинги під стінами обладміністрації, інша – обмежилася обуреними заявами.

 

Вочевидь, що заяви майже ніщо у порівнянні з пікетуванням ЛВЦА. Чому ж частина ОПЗЖ на чолі з Сергієм Дунаєвим відносно спокійно поставилася до рішення ЦВК? Можна припустити, що ОПЗЖ має домовленості з головою області Сергієм Гайдаєм. У новостворених військово-цивільних адміністраціях міст Лисичанськ та Сєвєродонецьк змінили лише очільників. Усі заступники та керівники структурних підрозділів лишилися при посадах. Цих заступників обрали у 2015 році з-поміж депутатської більшості – тобто, з партії «Опозиційний блок». Саме вони тепер приєдналися до групи ОПЗЖ на чолі з Дунаєвим, Бойко та Йоффе.

 

Читайте також: Харків між Кернесом і Кернесом

 

Чи існує «Слуга народу»

 

Голова ЛВЦА Гайдай призначений Президентом України, а отже представляє інтереси правлячої партії. Створення ВЦА у двох великих містах Луганщини утримало позиції «слуг» в регіоні. Якщо ж Сергій Гайдай залишив на місцях заступників, значить є домовленості з ОПЗЖ. Скасування виборів залишає ситуацію без змін на невизначений термін. Партія президента на Луганщині має низькі рейтинги. Варто додати про конфлікт народних депутатів Максима Ткаченка та Руслана Горбенка, вихідців з регіону у правлячій партії, з очільником ВЦА Гайдаєм. Наразі партійна структура «слуг» в регіоні остаточно не сформована.

 

На торішніх виборах до Верховної ради лише по 106-му кругу в області переміг кандидат від «Слуги народу» Олексій Кузнецов. Фактично зараз саме він очолює Зе-Команду на Луганщині та відповідає за місцеві вибори. Про таке рішення оголосили ще у липні. Однак у соцмережах обласна організація досі діє під назвою «Команда Максима Ткаченко». На офіційному сайті інформація про керівника Луганського обласного осередку взагалі відсутня. Багато хто припускає, що Зе-Команда домовляється з місцевими активістами, які мають авторитет у громадах та не мають членства в інших партіях. Вони нібито й будуть представляти її на місцевих виборах восени.

 

Читайте також: Миколаїівщина. Сильні жінки і трампівські гасла

Решта

 

Серед інших активних регіональних політичних організацій можна виділити « «Батьківщину», «Європейську Солідарність» та «Партію Шарія».

 

«Батьківщину» на Луганщині (як і ОПЗЖ) можна поділити на дві частини. Одну очолює Олександр Романовський, іншу – Ірина Веригіна. Зараз свою діяльність обмежили привітаннями у соцмережах. Youtube-канал «Нова дія», який раніше активно працював, не оновлюється. Можна припустити, що повільність команди Романовського пов'язана з його нещодавньою хворобою на COVID-19. Наразі загальновідомо, що голова партії Юлія Тимошенко теж захворіла. Тому є вірогідність, що керувати початком виборчого процесу поки ніхто не буде.

 

Євросолідарність (ЄС) на Луганщині представляє ексголова Попаснянської райдержадміністрації Сергій Шакун. Проводить системну роботу із виборцями. Від Благодійного фонду Петра Порошенка роздають продуктові набори, але це не масштабно. ЄС орієнтується на підтримку містян патріотичного спрямування та родин військових. В пріоритеті партійної ланки національні свята. Певну кількість своїх виборців «Європейська Солідарність» має.

 

«Партія Шарія» з’явилася напередодні тогорічних національних виборів. Зараз активно працює не лише в містах, а й по усій Луганщині. Спектр досить різний. Від громадської допомоги з благоустрою до влаштовування свят. Зважаючи на те, що Youtube-канал Шарія дивиться велика кількість місцевого населення, можна припустити, що партія отримає відчутну частку голосів.

 

Загалом Євросолідарність, «Партія Шарія» та «Батьківщина» сподіваються отримати в радах бодай якісь місця. «Наш край» та ОПЗЖ будуть змагатися за більшість у всіх новостворених радах Луганської області. Чекати великих несподіванок від майбутніх виборів не доводиться. Луганщина буде обирати з поміж здебільшого традиційних для регіону політичних сил. Настрої місцевих виборців спокійні та врівноважені. Мешканці регіону не чекають після виборів великих змін та не вірять обіцянкам. Не поспішають й захищати свої демократичні права у вісьмох громадах Луганської області, де вибори скасовані. Передусім через розчарування у депутатах рад минулого скликання.