Один міський голова судиться з президентом, мер іншого міста ночує під вікнами Офісу президента, а є міста, де взагалі обласні депутати просять ввести пряме президентське правління. І це ще виборчі перегони на Черкащині не стартували сповна.
Найгарячішими можуть бути вибори на посаду міського голови Черкас. Про Черкаси заговорили в час коронавірусу на всю країну, коли виконавчий комітет послабив карантинні обмеження, даючи місцевому бізнесу вижити. Відтоді міський голова Анатолій Бондаренко не раз потрапляв у всеукраїнські ЗМІ із заявами. Привіти меру навіть передавав сам президент, записуючи відповідні відео.
У відео Зеленський зауважив, що мер Черкас разом з міськрадою «загубили календар та збиралися пом’якшувати карантинні заходи раніше 11 травня». Апогеєм публічного конфлікту між президентом і мером Черкас стала фраза Зеленського про бандитів у владі, у відповідь Бондаренко подав до суду.
Згодом мер Черкас знову піднявся в рейтингу новин — цього разу через сенсаційну заяву про зміну партії. Він розлучився з партією «Батьківщина», з якою пройшов не одні вибори, та вступив у «За майбутнє».
Водночас варто зауважити, що партія «За майбутнє» на позачергових виборах до парламенту 2014-го (під іншою назвою) набрала 0,08%, а на позачергових виборах до ВРУ влітку 2019 року взагалі не висувала кандидатів. Водночас торік, за даними ЦВК, політична партія «Батьківщина» на парламентських виборах набрала 8,18% (по Черкащині — 9,23%). Та мер Черкас в інтерв’ю місцевому виданню «18000» переконує, що набере чи й не 74% підтримки в місті, і ще до виборів готується будувати більшість у майбутній раді.
Говорити про велику кількість конкурентів нинішнього мера не доводиться. До переліку потенційних кандидатів від «слуг» входив шоумен-депутат Олександр Скічко. «Я один з кандидатів на посаду кандидата в мери Черкас, рішення на сьогодні не прийнято, рішення за партією. Якщо рішення партія прийме, буду боротися, бо Черкаси для мене рідне місто», — зазначав він у коментарі місцевій пресі.
Звучало й прізвище керівника компанії «Укравіт» Віталія Ільченка. Не приховував своїх амбіцій позмагатися за крісло мера кандидат від «Голосу» Віктор Євпак.
Поки мер Черкас здобував імідж бунтівника в медіа, міський голова Умані спробував виступити радше захисником міста від коронавірусу. Ідеться про святкування в Умані Рош га-Шана, коли вулиці містечка перетворюються на маленький Ізраїль, бо у вересні сюди з’їжджаються паломники-хасиди з усього світу. Та цього року влада Умані просить заборонити приїзд хасидів через коронавірус.
Мер Умані Олександр Цебрій каже, що говорить від імені десятків тисяч уманців, здоров’я яких, за його словами, під загрозою. І навіть пообіцяв перекрити дороги до міста, якщо масовий приїзд хасидів дозволять. Мер міста навіть ночував біля входу до будівлі Офісу президента, щоб добитися заборони паломництва хасидів. «Завершую сьогоднішній день у Києві під Офісом президента… на карематі в спальному мішку. Я збираюся відпочивати, бо дійсно я зморився», — заявив Цебрій у своєму відеозверненні. Водночас хасиди вже їдуть на Черкащину. В Умані помітили кортеж головного рабина Об’єднаних Арабських Еміратів Сулі Вольфа.
Читайте також: Ключі від міст. У чому секрет довголіття мерів
Мер і далі наполегливо звертається до керівництва країни, кажучи про ризики, пов’язані з коронавірусом. Погодитися із Цебрієм змушений навіть його опонент — нардеп Антон Яценко, який планує висувати в мери Умані свою кандидатуру від партії «За майбутнє».
Готуючись до виборів в області, не варто забувати про Смілу. Окремо довго можна казати про безліч комунальних проблем міста Сміла, про протистояння між мером і секретарем міської ради, їхню судову тяганину та суперечки, які стишуються лише перед самими виборами. Депутати обласної ради через проблеми в комунальній сфері Сміли навіть просили ввести в місті пряме президентське правління.
«Слугам народу» місто добре відоме хоча б суперечкою, яку влаштували на парламентських виборах двоє кандидатів — нинішній нардеп Сергій Рудик та претендентка від «Слуги народу» Наталія Д’яченко. Перерахунки голосів та суди суттєво затягли визначення переможця по округу. Рудик виграв, Д’яченко програла. Нині ж Д’яченко, яка посіла на парламентських виборах друге місце, ображена на «слуг» і входить до політсили «Ошукані українці». Організацією керує також ображений на СН колишній прокурор Черкащини Олександр Литвин. В інтерв’ю виданню «Вечірні Черкаси» він визнавав, що кував перемогу партії влади на парламентських виборах, а посади натомість не отримав. Організація, заснована кандидаткою від партії Зеленського і екс-прокурором, тепер вимагає заборонити партію «Слуга народу». Справа перебуває на розгляді в Окружному адмінсуді Києва.
Місцеві починають і виграють?
Показовими були нещодавні звіти «Слуг народу» про свою роботу. У такий спосіб партія хотіла вчергове нагадати про себе та активізуватися перед виборами, проте звіти нардепів-мажоритарників проходили навіть не в Черкасах, а за містом — у розважальному комплексі. Це використали опоненти політсили. Керівник місцевого осередку Нацкорпусу Дмитро Кухарчук припустив, що «слуги» просто боялися почути на заході критику, тому сторонніх не звали. Насправді ж, окрім звітів, партії наразі немає чого запропонувати виборцю в області. Водночас той самий позапарламентський «Національний корпус» у Черкасах активно проводить велелюдні акції і за нагоди бере участь у конфліктах з нинішніми парламентаріями. Тут можна пригадати висмоктаний з пальця конфлікт між «слугою» від черкаського округу Любов’ю Шпак і згаданим «нацкорівцем» Кухарчуком, який стосувався запізнення парламентарки на педикюр. Політсила збирається висувати кандидата в мери Черкас.
Читайте також: Мери люблять тишу. Про політичний потенціал «бургомістрів»
Натомість такі місцеві проекти, як Всеукраїнське об’єднання «Черкащани», до яких входять насамперед бізнесмени та потужні аграрії краю, уже залучили до роботи столичних політтехнологів та активно працюють. «Черкащани» роблять ставку не на партію, а на особистості, адже кожен представник знає той чи інший район області, де обробляє багато землі. «Черкащани» зуміли залучити до партії керівників потужних підприємств і таких особистостей, як екс-нардеп від БПП та в минулому активний член «Нацкору» Олег Петренко, який балотуватиметься в обласну раду.
Долучилася до виборчої боротьби і «Європейська солідарність», яку намагаються реанімувати після того, як партія, по суті, здулася на останньому етапі керівництва країною Петра Олексійовича (24,11% голосів підтримки 2014 року й 6,43% — 2019-го).
Для переформатування партії та оновлення її роботи планувався навіть внутрішній праймериз, але він не був належно завершений. Сьогодні, схоже, у партії є два центри впливу — крило під керівництвом старих керманичів (куратором тут виступає нардеп Ірина Геращенко) і нове крило, яке намагаються вести за собою ветерани та громадські активісти.
Помітні деякі рухи в партії «Сила і честь», на етапі формування команди «Опозиційної платформи — За Життя». Партія «Голос», очевидно, зосередиться насамперед на Черкасах, де йтиме в мери кандидат від партії підприємець Віктор Євпак.
Очікувано, що пробуватиме свої сили у виборах і «Свобода», яка після минулих виборів взяла під кураторство в Черкасах багато галузей — від освіти, спорту, соцзахисту до закладів культури (їхніми кураторами були заступники мера від «Свободи» Юрій Ботнар та Ігор Коломоєць).
Поки що найбільшим інформаційним галасом, пов’язаним зі «свободівцями», була імітація спецслужбами викрадення та вбивства заступника мера Ботнара, який згодом заявив про можливих причетних до замовлення злочину. Справу не закрито.
Загалом, хоча кількість депутатів на Черкащині зменшиться в чотири з гаком рази порівняно з попередньою каденцією, спокійних виборів чекати не доводиться. Досі депутати обласної ради вимагають у правоохоронців звітності щодо розслідування фальсифікацій попередніх виборів, але поки що всю вину скидають на комп’ютер.
Партії влади не варто розраховувати на легку перемогу на Черкащині. Тут сильні конкуренти, яких знають люди. Однак шарм президента Зеленського як «нового обличчя» ще не розвіявся, і в нових радах зберуться як старі політики, так і нові — висуванці «слуг». У яких пропорціях, стане зрозуміло вже після виборів. Одне очевидно сьогодні: команді президента треба поспішати, бо за два місяці до виборів громадяни фактично не знають прізвищ місцевих «слуг», які балотуватимуться до рад.