У ХХІ сторіччі, в глобалізованому світі, зростає значення великих міст. Брюс Стерлінг, упливовий інтелектуал, футурист та письменник, стверджує в своєму останньому огляді “Стан світу, 2008”, що міста стають навіть важливіші, ніж країни, до яких вони належать. Успіх та розквіт міст залежить від людей, які хочуть у них жити, та від душі міста – культури, стилю, звичаїв, традицій тощо. Все це, а також якість та рівень життя – вабить до міст нових жителів та зберігає старих. Як вирішують свої проблеми мегаполіси, наскільки серйозні проекти вдається реалізовувати городянам та міській владі – читайте в нашому лікнепі. Порівняйте масштаб та потрібність цих проектів із тим, що обіцяють кандидати в мери Києва, й зробіть висновок – чи є в столиці України шанс утриматися хоча б серед ста найкращих міст світу.
[540]
ДОСВІД
Рудольф Джуліані, Нью-Йорк, США, 8.2 млн
Відчутно знижено рівень злочинності за допомогою нової програми боротьби з незначними правопорушеннями, такими як графіті, покарання за які стало набагато жорсткішим; підтримка нелегальних іммігрантів – для того, щоб вони краще інтегрувалися в міську громаду, а також нової системи поліцейської звітності.
Стефан Мандель, Едмонтон, Канада, 1 млн
Спроба наздогнати Калгарі як столицю провінції за допомогою створення транспортного хабу (пересадкового пункту) «повітря-залізниця».
Олівіо Дутра, Порто-Алегре, Бразилія, 1.4 млн
Запровадив ефективний спосіб використання коштів на розвиток з міського бюджету за допомогою "залучення до бюджетного процесу" пересічих городян. При цьому бюджет створюється за схемою знизу-вгору, від потреб окремого будинку, вулиці, до масштабу всього міста.
Хіроші Накада, Йокогама, Японія, 3.6 млн
Впорався з міським боргом у розмірі 18 млрд доларів, запровадивши фінансову прозорість у роботі мерії. Попередня бюрократія приховувала рух грошових потоків від громадськості та політиків. Накада – аутсайдер у системі старої бюрократії й політичних династій, що правили містом десятки років до цього, зміг провести реформи управління, масштаб яких неможливо уявити за часів його попередників. Зокрема – запровадив оплату праці бюрократів за результатами роботи, винагороду за нові ідеї, відкриті конкурси на посади, скасував автоматичне зростання кар’єри через вислугу років. За часів Накади до міста повернувся головний офіс корпорації Ніссан, що є високим визнанням досягнень мера.
Джоб Коен, Амстердам, Голландія, 0.7 млн
Впорався з величезним потоком автотранспорту. Зросла кількість трамваїв, які стали частиною системи метро міста. Люди почали більше їздити велосипедами. Хоча, за його словами, найбільшою проблемою є інтеграція іммігрантів у міську спільноту. Крім постійного спілкування з лідерами общин, Коен відомий також тим, що припинив діяльність близько 80 банд молодих правопорушників-іммігрантів.
700 000 жителів – 800 000 велосипедів.
Лі Мьюнг Бак, Сеул, Корея, 10.3 млн
Здійснив, серед іншого, проект у $350 млн доларів – відкрив 6.5 км русла річки, що тече через центр міста, – її закрили бетоном у 60-х роках. Прикметно, що мер – екс-голова будівельного відділення «Хюндай», фірми, яка й спорудила на місці річки естакадну магістраль. Русло, що стало каналізацією, за керівництва нового мера очистили й повернули "зелені береги". Тепер через річку збудували 21 мостовий перехід.
Шейла Дікшіт, Нью-Делі, Індія, 11.9 млн
З 1998 року розширила головні магістралі й мости, побудувала підземну залізницю, перевела громадський транспорт на газ. Запровадила програму збільшення кількості ресторанів, барів та нічних клубів, організувала проведення щорічного тижня моди, який став головним у Індії. Ці заходи створюють нове культурне середовище, як наслідок місто стало постачальником третини вироблених в Індії послуг з інформаційних технологій. Кількість зелених насаджень збільшено вдвічі.
Але найцікавішою є кампанія, що надає можливість людям здобути владу для вирішення своїх проблем. Члени організованих об’єднань, від житлових кооперативів до профспілок, можуть зареєструватися в міському уряді й стати напівофіційними держслужбовцями. Вони отримують посвідчення й можуть входити в кабінети чиновників та брати участь у спільному вирішенні проблем. Наприклад, ремонтувати шляхи, встановлювати вуличні ліхтарі тощо.
Уряд провів зміни до законодавства, за якими дозволив таким групам відстежувати результати проектів, що їх веде влада, включно до інформації з приводу зарплати чиновників.
Групи громадян беруться за ті проблеми, які держава вирішити не змогла. Вони доглядають парки, збирають плату за комунальні послуги, накопичують дощову воду, щоб створювати запасні резервуари, виконують іншу «чорну» роботу для життєдіяльності міста, яка одночасно покращує якість їхнього життя.