Заснування Львова – одна з найбільших загадок історії середньовічної України. З одного боку усе начебто просто – є класична цитата з Іпатіївського літопису, де описана пожежа міста Холма, яка була настільки великою, що її було помітно навіть у Львові. І хоча в самому літописі пожежу було згадано під 1259 роком, однак згодом історики встановили, що сама пожежа трапилась у 1256 році. З іншого боку всі, хто цікавиться історією знають – засновником міста Львова є король Данило Галицький і назвав він його на честь свого сина Лева.
У французьких архівах
Ця інформація настільки стала аксіоматичною, що на честь короля Данила Галицького встановили бронзовий пам’ятник – король Данило на коні. Натомість пам’ять його сина вшанована набагато скромніше – князь Лев удостоївся на свою честь лише невеличкої вулички поблизу Високого Замку. Щоправда був один момент – власне в жодному історичному документі ніде не згадувалось про факт заснування міста, а також що його засновником був саме король Данило. І навіть згадана цитата з Іпатіївського літопису є лише першою писемною згадкою про місто, до того ж сам характер цитати свідчить, що на той момент Львів вже був настільки відомим, що цілком міг слугувати за орієнтир. Істориків навіть не особливо цікавить питання, чи можна було побачити з Високого замку пожежу, яка відбувалась за сто кілометрів. Переконливої інформації про справжню дату заснування Львова у істориків досі не було.
Власне кажучи, чимало наукових відкриттів робляться випадково. Так сталось і у цьому випадку. Львівський історик, співробітник інституту українознавства імені Івана Крип’якевича Іван Паславський, фахівець з історії релігійних рухів у середньовічній Україні працював над документами, що стосувались Ліонського собору 1245 року. Зокрема, йому до рук потрапило видання французького монаха-домініканця Лє Кєна, яке вийшло у світ у XVIII столітті, причому за кілька років після смерті автора. І ось на одній із сторінок він знайшов цитату, яка безпосередньо не торкалась його теми, однак як фахового історика зацікавила. Лє Кєн, описуючи руські міста, в яких на той момент були єпископські кафедри також подавав короткі відомості про них. Абзац, який стосувався Львова відрізнявся від аналогічних записів – тут була інформація про точну дату – 1240 рік та засновника міста – князя Лева.
Щоправда джерела, звідки монах-домініканець отримав цю інформацію, він не вказував. Іван Паславський опитав колег-істориків, у тому числі директора інституту українознавства Ярослава Ісаєвича, чи зустрічали вони раніше в історичних документах таку дату. Як виявилось – досі в науковому обігу її не було. Далі Іван Паславський з цим запитання звернувся до свого колеги Ярослава Книша, спеціалізацією якого власне і є історія Львова. Ярослав Книш, докладно вивчивши цитату, прийшов до висновку, що як наукова гіпотеза вона цілком заслуговує на увагу, однак потребує подальшого вивчення та доведення. Основна проблема, як твердить Ярослав Книш, – ми достеменно не знаємо, якими саме документами користувався Лє Кєн, однак характер книги і самої цитати свідчить, що той був доволі сумлінним дослідником. Щодо самого документу, то він може зберігатись або в архівах Парижа, або в архіві центральної капітули ордену домініканців у Римі. Однак все це – тема подальшого дослідження.
У пошуках дати
А тим часом цікавим є сам факт, як історикам вдалось вийти на загальноприйняту в історичній науці дату першої згадки про Львів. Отож, за словами Ярослава Книша, перші спроби робилися ще на зламі XVI-XVII століть. І першою датою, яку вдалось встановити історикам – 1280 рік. Далі історики знаходили нові документи, і дата першої згадки про Львів відсувалась у глибину 13 століття – за якийсь час історики вже говорили про 1270 рік. Ця версія протрималась до середини ХІХ століття, коли був опублікований передрук Іпатіївського літопису. І саме в ньому було описано знамениту пожежу Холма. Щоправда як з’ясувалось, дати у ньому було проставлено пізніше, тож вони не відповідали фактичній хронології. Пожежу Холма і, відповідно, першу згадку про Львів, у ній було датовано 1259 роком. І хоча історики знали про помилку, однак першим, хто спробував дійти до істини став Михайло Грушевський. Зіставивши факти, він датував пожежу Холма 1255 роком. І лиш у міжвоєнний період історики ще раз уточнили дані і дійшли до висновку що ця пожежа трапилась у 1256 році. Саме ця дата стала, так би мовити, класичною для Львова.
Більш цікавим є інший момент – практично всі львів’яни переконані, що засновником міста є король Данило. Найкомічніше у цій ситуації є те, що у розпорядженні істориків навіть немає жодного документа, який би підтверджував, що король Данило бодай один раз побував у Львові – стверджує Ярослав Книш. Натомість ще у середньовіччі було відомо чимало документів, які свідчили, що засновником міста є саме Лев Данилович. Версія про Данила Галицького як засновника міста вперше була висловлена одним із засновників "Руської трійці" Іваном Вагилевичем і ґрунтувалась вона на тому, що князь Лев на той момент не мав власного уділу, а значить, не міг бути засновником міста свого імені.
Проблема полягає ще й в тому, що роки життя Данила Галицького нам відомі – він народився у 1201 році а помер у 1264. Значно складніше із роками життя Лева – точні дати його народження і життя історикам невідомі, вони вираховують їх на основі непрямих фактів. Достеменно відомо, що Лев брав участь у битві під Ярославом у 1245 році, тоді йому, ймовірно було 18 років. Також відомо, що чотири роки перед тим король Данило одружив його із донькою короля Угорщини із дому Арпадів Констанцією. А раз так, то виходить, що у 1240 році Лев був по тодішніх мірках неповнолітнім і не міг заснувати Львів. "Але все це – наші припущення, адже тоді повноліття визначали у кожному випадку індивідуально – чи можна взяти на полювання, битву, похід, чи можна виділити уділ", – говорить Ярослав Книш.
Спільна справа
Найімовірніше, ідея заснувати Львів була спільною ідеєю Данила Галицького і його сина Лева, однак Данило Галицький лише, так би мовити, схвалив загальну концепцію, натомість практично заснуванням міста займався молодий князь. Сам Ярослав Книш каже, що і раніше був прихильником теорії, про заснування міста Львова одразу після битви під Ярославом у 1245 році. Зауважимо, що місце на березі Полтви і біля підніжжя гори було вибрано не випадково. Справа у тому, що Данило Галицький передав Леву уділ, що складався з трьох князівств – Белзького, Перемиського та Галицького. Львів був заснований приблизно посередині між цими трьома старими князівськими містами і поступово почав перебирати на себе функції столиці Галичини. Львів якраз опинився на середині торгівельного шляху з причорноморських генуезьких фортець, через нього йшов потік східних товарів (шовку, прянощів) до Балтики. Львів отримав право складу товарів і вже наприкінці ХІІІ століття перетворився на одне з найбільших руських міст, столицю великої держави.
Тим часом, історики доволі спокійно ставляться до відкриття своїх колег. На переконання декана історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Романа Шуста, "класична" дата – 1256 рік також не є ідеальна, тож коли саме було засновано Львів, говорити доволі складно. Принаймні, на переконання Романа Шуста, початки міста ми можемо шукати навіть у глибині VІ століття нашої ери. Принаймні розкопки, проведені на початку 90-х років минулого століття у центрі Львова свідчать, що починаючи з VІ століття на березі Полтви постійно жили люди.
Те, що ми не маємо про це письмових свідчень, ще нічого не означає. Щоправда, як називалось це поселення, і чи було воно містом – про це історикам зараз говорити важко. Окреме питання – коли Львів став власне містом. За західноєвропейською традицією, це сталось з наданням Магдебурзького права у 1356 році. Однак чимало сіл у середньовіччі також отримали Магдебурзьке право, але за стилем свого життя так і не стали містами. Також не історикам не завжди зрозуміло, яку саме подію слід брати за "точку відліку". Наприклад, Львівський університет за офіційною традицією було засновано у 1661 році, коли він отримав статус університету. За західноєвропейською традицією датою заснування Львівського університету слід вважати 1608 рік, коли була заснована Єзуїтська колегія – говорить Роман Шуст.
Як би там не було, але це відкриття таки дозволить змінити уявлення про те, яким чином виникла столиця Галичини і де слід шукати її початки.