Французький соціолог Мішель В'євйорка заявив, що для того, щоб вийти з насильства потрібно запровадити певні інструменти у сфері юстиції, права та судочинства, які іноді можуть бути дуже складними.
Зазначається, що дана заява прозвучала під час лекції "Чи спроможні ми полишити насильство?" у книгарні "Є".
Так, ісунє поняття "перехідне судочинство", яке дозволяє вийте з насилля.
"Вийти з насилля – це означає вирішення практично неможливого рівняння: чи справедливість, чи мир. Ключове питання полягає в тому, щоб не обрати, а обійти це питання. Просто ніхто не розмірковував про те, як вийти з насилля. Усі чекали, що держава має втрутится, вирішити ситуацію зі залученням чи то поліції, чи то війська, чи то якихось інших своїх структур. Або ж навпаки: тоді вважалося, що насилля може бути до певної міри легітимним, що насилля могло вести до звільнення. І знову ж таки, якщо дивитися з цієї точки зору, питання про вихід з насилля навіть не стояло, а навіть навпаки", з ауважив він.
За його словами, насилля обмірковувалося тоді тільки з точки зору порушення порядку, порушення інституцій, або було певною завадою державі.
"А потім з'явилися жертви. І ось наведу декілька прикладів: в Сполучених Штатах з'явилися жіночі рухи, які почали говорити про насилля й про згвалтування. На сьогоднішній день цей рух, який з'явився 30-40 років тому, став надзвичайно потужним. Трохи згодом з'явилася ще одна постать жертви, яка виникла в сфері публічних громадських дискусій – це постать дитини-жертви. Доти, коли йшлося про дитину як жертву, наприклад насилля в межах якоїсь інституції, якогось закладу, завжди перемагав саме цей заклад. До прикладу подивіться на ті скандали, як зараз вирують останніми роками в католицькій церкві. 50 років тому про ці проблеми ніхто ніколи не говорив. Ще одні жертви з'являються згодом – це групи, меншості, які свого часу теж піддавалися насиллю. Отже, попри хибне уявлення про євреїв, як про жертв нацизму, дійсно стали говорити в сфері громадських дискусій не одразу по завершенню Другої світової війни, а в 60-70 роки", – підкреслив соціолог.
Мішель В’євйорка – один із провідних французьких соціологів, керівник Центру соціологічного аналізу та соціологічних інтервенцій (CADIS) при Вищій школі соціальних наук. Міжнародне визнання здобув як експерт з акцій громадянської непокори у Франції 2005 року. Разом з Алленом Туреном і Франсуа Дубет В’євйорка розробив метод соціологічного втручання та використовував його для вивчення громадських рухів спротиву, зокрема французьких антиатомних активістів та студентських ліг, а також відомої профспілки Солідарність в Польщі. Його наукові інтереси охоплюють питання насильства, расизму, тероризму та соціально-культурних рухів.
Пан В’євйорка є засновником та редактором соціологічного журналу Le Monde des Debats і разом з Джорджем Баланд’є спільно редагував Cahiers internationaux de sociologie до його закриття наприкінці 2010 року. Також, він був президентом Міжнародної соціологічної асоціації з 2006 по 2010 роки, а від 2009-го є директором Фонду «Дім наук про людину».