Міноборони зобов’язали виплатити “Трейд коммодіті” понад 8 млн грн гарантій за пальне

20 Жовтня 2017, 11:15

Вищий господарський суд України зобов’язав Міністерство оборони України повернути 8,19 млн грн банківського зобов’язання по одному з договорів постачання палива для армії банку-гаранту ТОВ «Трейд коммодіті», перевіркою якого займаються НАБУ та САП. Про це свідчить постанова суду від 1 червня 2017 року, повідомляють "Наші гроші".

Зазначається,що восени 2016 року ТОВ «Трейд коммодіті» подало позов до Міноборони про зобов’язання повернути суму банківської гарантії по одному з договорів поставки палива загальною вартістю 1,30 млрд грн, укладених 13 та 18 травня 2016 року.

Йдеться про 8,19 млн грн, що були видані «Банком “Восток”» на користь «Трейд коммодіті», якими Міноборони страхувало себе від невиконання постачальником зобов’язань за договором поставки  армії зимового дизельного палива ДТ-З-К5 (клас 2) на суму 163,79 млн грн, датованого 18 травня 2016 року.

"Того ж дня за ініціативою «Трейд коммодіті» сторони уклали додаткову угоду щодо збільшення вартості палива. Необхідність внесення змін до договору постачальник пояснив ростом вартості нафти марки «Brent» з моменту подання пропозиції на аукціон до дня підписання договору, а також ріст середнього котирування на «Diesel 10 ppm», опубліковане в «Platt’s European Marketscan» під заголовком «FOB MED (Italy)»", – йдеться у повідомленні.

На аналогічних підставах, 15 червня фірма узгодила і уклала другу додаткову угоду з Міноборони щодо чергового підвищення ціни палива за договором.

А за третьою додатковою угодою, від 17 червня, до договору внесли зміни у частині специфікації. Від початку фірма мала постачати дизельне паливо ДТ-З-К5 (клас 2, температура фільтрування до -32 °С. Однак додатковою угодою їй дозволили також постачати паливо СS 51 класу 1 з температурою до -34°С.

Зрештою в результаті укладення додаткових угод вартість палива за договором зросла загалом на 14%.

26 липня, коли по договору було поставлено більш ніж 99,5% палива, «Трейд коммодіті» намагалось ініціювати підписання четвертої додаткової угоди в частині збільшення строків постачання, але цього разу Міноборони відмовилось.

Це рішення силовиків, у пакеті з вимогою повернути суму банківської гарантії, «Трейд коммодіті» намагалось оскаржити в судовому порядку.

Перша,друга а потім і касаційна інстанція дійшли до висновку, що підписуючи додаткові угоди, Міноборони фактично погодилось зі зміною ціни палива. При цьому, підтримали суди відповідача, у Міноборони не було підстав укладати четверту додаткову угоду.

Разом з тим, після затвердження остаточної специфікації продукції, 17 травня, та оформлення останньої видаткової накладної по договору, 21 липня, «Трейд коммодіті» виконало свої зобов’язання по договору, а отже замовник має повернути фірмі суму забезпечення виконання договору, видане Банком «Восток».

Бенефіціарними власниками банку «Восток» є Володимир Костельман, Лія та Вадим Мороховські. Костельман та Мороховський – співвласники компанії Fozzy Group, що управляє мережею маркетів «Сільпо», «Фора», Le Silpo, Fozzy C&C.

За інформацією ЗМІ, посадовці компанії "Трейд Коммодіті", яких підозрюють у причетності до розкрадання, втекли напередодні затримання. Згодом Національне антикорупційне бюро України затримало одного з інвесторів компанії "Трейд Коммодіті" Володимира Трофименка.

Нагадаємо, НАБУ також затримало заступника міністра оборони Ігоря Павловського та директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів  МОУ  Володимира Гулєвича, службовця відділу Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів і працівника Департаменту внутрішнього аудиту МОУ за підозрою в розтраті державних коштів у сумі майже 150 млн грн. Корупційні схеми були пов’язані із закупівлею палива для оборонного відомства.

Крім того, детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру чотирьом посадовцям Міністерства оборони України, яких затримали за підозрою в корупції. 

Суд обрав заступнику міністра оборони Ігорю Павловському запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без права покидати домівку на 2 місяці, а також директора Департаменту держзакупівель і матеріального забезпечення Міноборони Володимира Гулєвича взяли під домашній арешт.