Мільйон у кошику

ut.net.ua
27 Лютого 2009, 00:00

Баскетбольний сезон у розпалі. І вітчизняні шанувальники цього виду спор­­ту мають можливість стежити за баталіями водночас у чотирьох напрямках. Маріуполь­­ський «Азовмаш» змагається в Кубку УЛЄБ (до нинішнього сезону – Кубок Європи, тепер – Єврокубок), БК «Київ» – у Єврочеленджі під егідою ФІБА (інакше – Кубку Виклику), а на теренах України вітчизняні команди ведуть боротьбу в двох автономних внутрішніх чемпіонатах. 

Об’єднана Європа
 
Іспанські «Барселона» і «Реал», грецькі «Панатінаїкос» та «Олімпіакос», російський ЦСКА – команди, які грою й фінансами вибороли право називатися баскетбольними грандами Старого світу. Свого часу вони не захотіли грати зі слабенькими суперниками й вийшли з-під егіди Міжнародної федерації баскетбольних асоціацій (ФІБА). Власники цих клубів такі заможні, що були готові з бюджету свого дітища виділяти кошти на організацію Євроліги.   
 
Серед найбагатших 24-х клубів українських сьогодні немає. Щоб потрапити до цієї компанії, мільйонів доларів річного бюджету замало – потрібно ще здобути чемпіонство в Єврокубку, другому за значущістю баскетбольному євротурнірі. Найближче до заповітної мети підібрався маріупольський «Азовмаш», але його амбіції та можливості далі виходу з групи поки що не простягаються.
 
Нині роз’єднані переважно економічними інтересами ФІБА та УЛЄБ помирилися. Про це свідчить домовленість, що вступає в силу цього року: фіналісти Єврочеленджу здобувають право наступного сезону виступати в Кубку УЛЄБ. А переможець останнього матиме право поборотися у Євролізі. Тож зараз у Старому світі фактично наявні перша, друга і третя ліги, якщо такою вважати Єврочелендж — прихисток БК «Київ».
 
Кран перекрито
 
Майбутнє «беків» нині виглядає туманним. Як грім серед ясного неба пролунала заява почесного президента клубу Олександра Волкова про те, що столична команда прощається з усіма легіонерами. Ще після провалу киян у Кубку УЛЄБ, де вони не пробилися навіть до групового турніру, від керівництва «вовків» лунали натяки на кепську гру іноземців.
 
Остаточно терпець чільників команди увірвався після того, як БК «Київ» у фіналі Кубка України поступився «Азовмашу». Після цього програшу шістьом легіонерам показали на двері. Як вдалося з’ясувати Тижню, основна причина такого революційного рішення лежить поза межами суто спортивної логіки й необхідності досягати позитивних результатів. Її підґрунтя – у результатах газових перемовин між Україною та Росією, внаслідок чого значних втрат зазнав бізнесмен Дмитро Фірташ – дотепер головне джерело фінансування БК «Київ».
 
З достовірних джерел Тижню стало відомо, що середній заробіток легіонерів столичного клубу становив $0,5 млн на рік. Задоволена економією хіба українська баскетбольна молодь – нарешті вихованці клубу матимуть реальну можливість проявити себе на майданчику. Проте фахівці переконані, що найближчим часом відмова від іноземних виконавців на показниках «вовків» позначиться негативно, оскільки за класом легіонери доморощених бійців усе ж переважали.
 
Життя без чужих
 
На двовладді в українській суперлізі поставлено хрест. За відсутності гідного суперника у вітчизняному чемпіонаті №1 царюватиме маріупольський «Азовмаш», який зумів зберегти свій найсильніший склад. Ще кілька років тому важко було уявити, що такий амбітний функціонер, як Олександр Волков, навіть у скрутні часи робитиме кроки у зворотному напрямі. Утім сьогодні для нього актуальніша проблема фактичного розколу баскетбольної першості, що стався саме в період перебування Волкова на посаді президента Федерації баскетболу України.   
 
 
Очолювана Ігорем Коломойським і Михайлом Бродським група українських бізнесменів створила окремий чемпіонат – Українську баскетбольну лігу (УБЛ). До неї увійшли всі клуби, хрещеним батьком яких називають дніпропетровського мільярдера. Йдеться про дніпропетровський «Дніпро», львівську «Політехніку-Галичину», МБК «Одеса», київський «Будівельник», дніпродзержинський «Дніпро-Азот» і запорізький «Ферро-ЗНТУ». З ініціативи Бродського в УБЛ грають «Черкаські мавпи». Також до неї запросили низку команд Вищої ліги чемпіонату України, для яких виступи в УБЛ – нагода підвищити професійну майстерність.
 
Одна з компаній – виробників сокових напоїв, співвласником якої є Коломойський, пожертвувала на повноцінне й продуктивне проведення першості УБЛ $5 млн. Їх мали однаковими частинами поділити між десятьма клубами-учасниками. Та деякі експерти кажуть, що цього не сталося: дебютантам дісталося на 40% менше. Критикуючи ідею нехай і такої фінансової «рівності», фахівці переконують: якби всю суму витратити на одну команду, вона могла б скласти конкуренцію «Азовмашу». А так високий клас гри клубів новоствореної ліги – поки що питання далекого майбутнього.
 
У достатку й бідності…
 
Керівники української та міжнародної баскетбольної федерацій УБЛ не визнали. Навіть більше – внаслідок цього демаршу ФІБА-Європа заборонила «Політехніці-Галичині» й «Черкаським мавпам» виступити в Кубку Виклику. Ще один камінь спотикання — суддівство: усі найсильніші арбіт­ри залишилися в суперлізі, а матчі УБЛ обслуговують рефері, які донедавна працювали у вищому та першому дивізіонах.
 
Вітчизняна Федерація та УБЛ поводяться, як подружжя, котре і жити разом ніби вже не спроможне, але й остаточно розлучитися сил бракує. Надто різких висловлювань із боку Федерації на адресу противника не чути: спортивна чиновницька братія чудово розуміє, що втратила потужних гравців на баскетбольному рин­­ку. Коли всім доводиться затягувати паски, це відчувається гостріше. Крім БК «Київ», брак капіталу, зокрема, зафіксовано у баскетбольному клубі «Донецьк». Команду фінансує один із власників «Родовід Банку» Сергій Дядечко – ця установа нещодавно публічно визнала свою зацікавленість у продажу акцій державі. Наразі з-поміж усіх і в суперлізі, і в УБЛ найвільніше почувається маріупольський клуб: про його добробут дбає великий прихильник баскетболу Олександр Савчук, який обіймає посаду голови правління ВАТ «Азовмаш».

[1177]

 
ТОЧКА ЗОРУ

 Олександр Волков
президент Федерації баскетболу України

 
Якщо ми хочемо пришвидшити темпи розвитку баскетболу, чемпіонат потрібно об’єднати. Це чудово розуміють обидва учасники конфлікту. Моя місія як керманича полягає у створенні однієї першості. Та я не зможу стати навколішки перед представниками УБЛ і просити їх повернутися. Вони заможні й розумні люди, проаналізують недоліки свого вчинку і зроблять так, щоб від їхнього рішення виграли і пересічні вболівальники, і український баскетбол загалом. Я в це вірю. Двері Федерації для цих добродіїв завжди відчинені.
І ми заплющимо очі на те, що команди УБЛ фінансуються з одного джерела.
 

Михайло Бродський
президент Української баскетбольної ліги

Ми готові розглядати можливість не повернення, а об’єднання двох повноцінних ліг, але на наших умовах. Умови ці – боротьба з ганебними явищами, які є в ФБУ: фінансова й спортивна корупція, привілейоване положення легіонерів стосовно українських гравців. Перш ніж «грюкнути дверима», ми неодноразово попереджали пана Волкова: «Олександре, тобі треба піти, щоб не гальмувати розвиток баскетболу, аби ФБУ не перетворилося на закрите акціонерне товариство двох клубів». Тому нині в УБЛ, як і в НБА, існують обмеження бюджетів, що гарантує командам рівні можливості. В УБЛ на майданчику повинен грати хоча б один український баскетболіст із п’яти.