Понад 50 допитаних свідків, два десятки експертиз, шестеро підозрюваних, із яких один у розшуку, а решта за ґратами… Таким є проміжний результат розслідування справи Чорновол, опозиційної активістки й журналістки, жорстоко побитої в ніч на 25 грудня. Самій Тетяні, за її словами, відтоді довелось пережити чотири допити й дві операції на обличчі. На час здачі в друк цього числа Тижня пропагандистська війна навколо обставин злочину трохи вщухла (поза сумнівом, тимчасово). Натомість тривають дискусії про самопочуття Тетяни. Консиліум за участю представників МОЗ у понеділок виніс рішення, що пацієнтку можна виписувати; утім, чоловік журналістки Микола Березовий стверджує, що стан її здоров’я залишається тяжким. Як і у випадку з розслідуванням, роботу фахівців (чи те, що мало б нею бути) підміняють пошуком інформаційних приводів.
«Перед Новим роком ЗМІ з посиланням на лікарів повідомляли, що Таня зможе зустріти свята вдома, – каже Микола. – Але насправді, гадаю, медики розуміли, що це малоймовірно». Сама потерпіла розповідає, що практично не пригадує найпершої розмови з міліцією, котра відбулася невдовзі після госпіталізації, і що їй досі нелегко спілкуватись або читати новини. Втім, голос її звучить як завжди впевнено. Так, у cвоєму першому після побиття інтерв’ю Чорновол висловила думку, що напад на неї відбувся за вказівкою Віктора Януковича. «Чому він дав наказ особисто щодо мене? Були, певно, і особисті причини. Я останнім часом зробила кілька кроків, які дратували його особисто і членів його родини. Це стосовно його резиденції», – пояснила журналістка.
Відео та гра
Chevrolet Aveo Тетяни на нічній бориспільській трасі намагалася підрізати машина Porsche Cayenne Turbo. Відеореєстратор зафіксував кілька хвилин гонитви зі спробами тарану. Одного разу із автомобілях, що заблокував шлях, уже вистрибнули були й кинулись до авто Тетяни двоє чоловіків, та вона примудрилась об’їхати перешкоду й дати газу. Судячи з того, що зафіксовано на відео, позашляховик перепиняє шлях жертві лише із п’ятої спроби. Вже заблокувавши дорогу, він дає задній хід і вдаряє Chevrolet в капот. Далі, як пояснює Тетяна, вона вибігла з машини, але її наздогнали. Били двоє, цілячись у голову й обличчя. Журналістка знепритомніла. Сьогодні стверджує, що нападники могли прийняти її за мертву й лише тому покинули.
Читайте також: В Україні продовжуються безкарні напади на активістів Майдану
Багато хто помітив, що зловмисники діяли дуже незграбно: не вилучили з машини потерпілої відеореєстратор, та й підрізали її зовсім не відразу. Однак сьогодні вже відомо, що цей пристрій на легковику Тетяни було встановлено лише на день раніше. Слід згадати й про те, що першим його отримав батько активістки, прибувши на місце подій. Потім запис переглянули кілька політичних «командирів Майдану», включно з народними депутатами. І лише тоді карту пам’яті передали міліції. Пізніше це стало підставою для заяв, що відео підкоригували.
«Ніякого цензурування не було, – переконує Тиждень народний депутат, заступник голови президії ВО «Батьківщина» Сергій Пашинський. – Ми тільки зробили копії». За словами політика, дана модель відеореєстратора китайського виробництва фіксує події епізодами, що й увело в оману деяких спостерігачів. Натомість слідство не має претензій до якості наданих кадрів.
«Опозиційне» бачення подій викликає певні запитання. Депутат Пашинський упевнений, що Тетяну «вели» спецслужби. «Вона вперше за кілька тижнів зосталась одна, і тут-таки на неї напали. Очевидно, було не тільки візуальне, а й радіотехнічне стеження», – вказує він, називаючи інцидент не інакше, як спробою вбивства. Чоловік журналістки Микола Березовий загалом поділяє версію про спланований замах на її життя. «Думаю, було знайдено людей, яким світили серйозні статті. І їм сказали: зробите оте й оте – відбудетесь звинуваченням у хуліганстві», – розмірковує він.
Але, по-перше, важко уявити дурня, котрий на таких умовах погодиться на вбивство. На побиття (котре й сталося) – так, але вбивство – зовсім інша річ, і навіть «мажор» із дорогим Porsche Cayenne не може цього не розуміти. Ну й, по-друге, навіщо міліція зачинила на два місяці п’ятьох осіб, серед яких є люди з алібі, як-от Андрій Насіковський, котрий під час нападу ходив на курси англійської і розмовляв через Skype зі своєю дівчиною, а взятий був лише за те, що в нього переночував підозрюваний Котенко? Тим паче зараз слідство йде не лише за «хуліганкою», а й за завданням тяжких тілесних ушкоджень. Так «своїх» не прикривають.
Згідно з публічними даними слідчих, усі затримані, котрі не перебували безпосередньо на місці злочину, можуть бути співорганізаторами. Але якщо до цього ставитися серйозно, то, виходить, проти Тетяни існувала змова як мінімум шістьох небідних чоловіків. Змова добре продумана, але чомусь бездарно реалізована: дорогий джип заздалегідь виставили на продаж, але про переконливу «легенду» так і не подбали. Унікальний факт в історії криміналістики.
Фентезі-слідство
Уже 25 грудня в міліції заявили, що затримали власника позашляховика й «перевіряють» на причетність до злочину ще трьох осіб. Сам автомобіль, до речі, знайшли покинутим у Броварах під Києвом. Кількість затриманих стрімко зростала: за ґратами опинилися Олександр Храмцов, Андрій Насіковський, Сергій Котенко й – невдовзі – брат останнього Олександр.
27 грудня начальник Головного слідчого управління МВС Микола Чинчин створив сенсацію, заявивши, що один із підозрюваних «тісно контактував» із декотрими народними й місцевими депутатами від партій «Батьківщина» та УДАР. Серед ударівців назвав членів Київської облради Дмитра Крейніна та Ігоря Опадчого. Серед нардепів – представників «Батьківщини» Володимира Полочанінова, Миколу Княжицького та позафракційного Давида Жванію. З останніми двома міг мати контакти Сергій Котенко: саме на нього частково оформлено одну з фірм-«прокладок», яким формально належить телеканал ТВі, де-факто підконтрольний Княжицькому.
Натомість Олександр Котенко, за словами Чинчина, належав до банди відомого київського авторитета 1990-х Савлохова, «що входила до злочинної спільноти Рибака (Рибки), вбитого 2005 року, з яким тісно взаємодіяли брати Клички». Цей пасаж викликав гомеричний регіт у колах кримінальних журналістів та ветеранів столичної міліції, адже насправді брати Савлохови й Рибка серйозно ворогували. Що ж до зв’язків між останнім та Кличками, то вони не є таємницею, але наразі ніхто не довів, що з боку грошовитого недруга закону тут було щось більше за спортивне меценатство. І вже тим паче незрозуміло, яким чином ці заяви Чинчина могли б допомогти пришвидшенню слідства. Не дивно, що більше таких виступів (принаймні поки що) не чути.
Наразі всі підозрювані дістали по два місяці арешту на час слідчих дій. Але в перерві судового засідання Сергій Котенко встиг розповісти журналістам свою версію подій, котра залишає більше запитань, ніж дає відповідей. Мовляв, він збирався збути джип (як пізніше виявили активісти Майдану, оголошення про продаж саме цієї машини справді з’явилося в інтернеті ще до нападу на Тетяну Чорновол). У день побиття ввечері до нього під’їхали двоє потенційних «покупців», які відразу попросилися за кермо. Після цього вони втрьох гасали передмістями Києва й тією ж таки бориспільською трасою. Чи підрізала їх Чорновол, господар позашляховика не помітив, але «покупці» нібито погналися за нею саме через те. А він, наляканий, весь час перебував на сидінні позаду. Хто при цьому давав задній хід і таранив авто журналістки, якщо двоє «покупців», як видно на реєстраторі, вже вискочили із джипа, лишається загадкою…
Неважко помітити, що ця версія геть не тримається купи. Тим паче, вже 28 грудня міліція відрапортувала: затримано мешканця Дніпродзержинська, котрий приїздив купувати зазначений Porsche. І він уже зізнався в побитті Тетяни. Ось тільки цього разу не було ані імен, ані докладної інформації. Її немає і досі. Хоча важливо було б дізнатися: якщо це один із двох нападників, то хто другий і чому сидять за ґратами ще мінімум четверо осіб? Але МВС коментарів не дає.
І тут важливим бачиться саме факт затримання в перші-таки дні після інциденту всіх поспіль, на кого лише виводили контакти, здобуті завдяки викладеному в мережі реєстраційному номеру джипа. Здається, вітчизняна міліція вже не вміє працювати інакше. Можна тільки підозрювати, про що (і як) говорять зараз із затриманими слідчі на допитах. Критерій тут може бути тільки один: відкриті свідчення у вільному судовому процесі. В інтересах як опозиціонерів, так і Тетяни – домагатись, аби він відбувся якнайшвидше.
Тим часом резонанс від побиття Чорновол, зокрема й міжнародний, зовсім не перервав кампанії залякування протестувальників. Від 26 грудня спалено чи пошкоджено щонайменше п’ять приватних автомобілів, у різних містах побито сімох активістів (одного, в Житомирі, – вже вдруге), серед яких і народний депутат від «Свободи» Андрій Іллєнко, зафіксовано чотири випадки пошкодження дверей чи биття вікон у домівках. Справа Тетяни Чорновол – найгучніша, але тільки одна з багатьох. Щоправда, по-своєму унікальна, бо в ній є хоч якісь затримані (інша річ, наскільки обґрунтовано). Те, що в решті випадків міліція виявляється «безсилою», яскраво показує: нинішня кампанія терору має принаймні пасивну підтримку структур, які в Україні чомусь усе ще називаються правоохоронними.