Досі винні не були покарані.
19 червня 2019 року Спільна слідча група оприлюднила результати розслідування збиття літака Малайзійських авіаліній МН17, винними визнано 3х працівників російських спецслужб та одного громадянина України з так званої ДНР. Це Ігор Гіркін (прізвисько «Стрєлков»), Сергій Дубинський (прізвисько «Хмурий»), Олег Пулатов («Гюрза» і «Халіф»), та Леонід Харченко (громадянин України).
Оскільки ще в липні 2015 р РФ наклала вето на резолюцію РБ ООН щодо утворення спеціального трибуналу для притягнення винних до відповідальності, судовий розгляд справи щодо основних підозрюваних розпочнеться 9 березня 2020 року в національному суді Королівства Нідерланди. Проте, очевидно, що відповідальність за збитий літак і втрачені людські життя ніжто не понесе. Стаття 61 Конституції РФ не дозволяє екстрадицію своїх громадян. Росія в принципі не визнає результати розслідування у цій справі і називає всі докази сфабрикованими українською стороною.
Читайте також: Джеррі Скіннер: «Росія робить все для блокування розслідування справи МН17»
Заклики до Росії визнати свою відповідальність лунають з боку дев’яти країн, чиї громадяни загинули на тому рейсі.
МН17 – черговий воєнний злочин Росії, яка плювати хотіла на норми міжнародного права і правила війни.
Статті 8(2)(b)(i) та 8(2)(b)(iі) додатку до Римського Статуту “Елементи Злочинів” чітко кваліфікують знищення літака та вбивство цивільних як воєнний злочин. За Римським Статутом до Міжнародного кримінального суду можуть бути подані позови про притягнення до відповідальності індивідуальних осіб. А відповідальність мають понести як безпосередньо задіяні особи, так і найвище керівництво країни-агресора.
Але юрисдикцію МКС Росія також не визнає. Ніколи.
Агресор не розуміє мову права. Для агресора не існує поняття справедливості. Агресор не має жалю. Людські життя нічого не варті, а тим паче, коли мова йде не про російських громадян.
17 липня стався черговий переломний момент, коли народ України мобілізувався на захист себе, своєї території та європейських цінностей.
Збитий літак став чітким сигналом для більшості населення України, що від російської агресії втекти неможливо. Можна сто разів виїхати з країни, але так може статись, що ти будеш просто пролітати над територією рідної держави і окупанти зіб’ють твій літак. Тікати з країни та виїздити – не рішення. Єдиний вихід, лишатись та боротись з агресором всіма можливими спосабами.
А ми, українці, маємо справу з цинічним ворогом, який заперечує сам факт нашого існування та існування України. Рішучість, впевненість і міцність національних позицій – єдиний шлях до миру.
Для цього є певний комплекс заходів, які нарешті має почати виконувати держава послідовно.
- 1. Національний санкційний механізм. Має бути застосований повноцінний механізм санкцій, а для цього ВРУ має прийняти відповідний адекватний Закон;
- 2. Сила дипломатії. Дипломатичні представництва повинні стати спроможними і бути забезпечені належним русурсом – як фінансовим, так і людським – щоб протидіяти агресії на міжнародній арені. Робота дипломатичних представництв має бути координованою та злагодженою;
- 3. Консолідована претензція. Україна має підрахувати шкоду, яку завдала збройна агресія. Для цього ВРУ має ухвалити механізм для підготовки консолідованої претензії до РФ щодо всіх, нанесених нею збитків. Питання наслідків збройної агресії, ветеранів та постраждалих від збройних онфліктів має стати віданням окремого Комітету ВРУ.
- 4. Міжнародні суди. Має бути посилена позовна діяльність в міжнародних судових інституціях. Україна має нарешті ратифікувати Римський Статут.
Протидія російській збройній агресії продовжує бути найбільшим викликом для України та диктує наші внутрішні та зовнішньо-політичні пріоритети. Всередині країни ми маємо очистити владу від внутрішніх ворогів: олігархів, корупціонерів, які 28 років розкладають країну зсередини і виконують завдання Кремля. Ззовні ми маємо діяти злагоджено та єдиним фронтом з нашими друзями та сусідами. Ні в кого в світі не має бути сумніву, що Росія є агресором. Не має виникати питань щодо легітимності дій України. Україна та європейські країни мають стати єдиним фронтом проти безкарного “безпредєлу” РФ.