Від партії влади у мери Одеси балотуватиметься керівник Антимонопольного комітету України Олексій Костусєв. Таке рішення 4 вересня, одностайно прийняла конференція міської парторганізації ПР. Чи стане Костусєв єдиним кандидатом від усіх сил, опозиційних нинішньому мерові Едуарду Гурвіцу (який також братиме участь у мерських виборах, але поки що невідомо, від якої партії)? Чи особисті амбіції деяких місцевих політиків та конфлікти всередині регіоналів Одещини візьмуть гору над партійною дисципліною?
Партійна чистка
З наближенням виборів критика нового партійного керівництва (нещодавно багаторічного лідера регіоналів Одещини Леоніда Клімова замінили «чужинцем» із Закарпаття – нинішнім головою облдержадміністрації Едуардом Матвійчуком) на адресу місцевих соратників стає дедалі жорсткішою.
На форумі руху «За Одещину! За Януковича!» Едуард Матвійчук заявив, що більшість регіоналів – депутатів міськради зрадили одеситів і на майбутніх виборах будуть виключені з партійних списків. Після міської партконференції (яка, до речі, відбувалася в закритому режимі) Матвійчук запевнив журналістів, що фракція ПР у міській раді буде оновлена на 85%. А ось Олексій Костусєв, який, власне, й очолював у 2006-му виборчий список отих «зрадників», не лише не відповів за однопартійців, а й отримав бонус у вигляді висунення на мера.
Першу позицію в партійному списку до Одеської міськради має намір посісти сам Едуард Матвійчук, який вирішив «захищати права» одеситів, а не всіх жителів Одещини: у районах значно сильніші впливи «старих» регіоналів, близьких до команди Леоніда Клімова. Навряд чи вони так само «одностайно», як на закритій міській партконференції, погодяться підтримати чужинця, який намагається всі ресурси перебрати під свій контроль.
До речі, тільки-но ЗМІ повідомили про рішення верхівки ПР щодо висунення Костусєва, голова міської парторганізації (він же заступник голови ОДА) Дмитро Волошенков заявив, що ця інформація є передчасною, оскільки висунення кандидата в мери – прерогатива міської парторганізації. Проте за кілька днів «окремої думки», а тим більше протесту, вже ніхто не висловлював, проголосували як годиться.
Молоді й амбітні
Нещодавно серед одеських журналістів прокотилася чутка, начебто Едуард Гурвіц зумів домовитися з верхівкою регіоналів: мовляв, ПР виставить кандидатом у мери 29-річного Дмитра Волошенкова, який не складе нинішньому міському голові великої конкуренції, зате збільшить власні політичний досвід та авторитет. Але подальші події цю чутку вже спростували.
Лідер громадської організації «Качество жизни», депутат Одеської міської ради 30-річний Олексій Гончаренко (син Олексія Костусєва) наполегливо і послідовно переконував усіх: балотуватиметься на посаду міського голови, навіть якщо Партія регіонів висуне іншого кандидата. За даними соціологічного опитування, оприлюдненого наприкінці серпня (похибка на рівні 3,5%), найпопулярнішим із ймовірних кандидатів є саме Олексій Гончаренко, за якого готові проголосувати 19,9% респондентів (щоправда, у лютому йому симпатизували 22,4%). Нинішньому градоначальнику Едуардові Гурвіцу віддають перевагу 14,6% опитаних (у лютому – 10,5%). На третьому місці з рейтингом у 10,6% (у лютому – 14,83%) виявився народний депутат від Блоку Литвина Сергій Гриневецький, який офіційно заявив, що не балотуватиметься на посаду мера, а очолить список Народної партії до обласної ради. Голова АМКУ Олексій Костусєв, за результатами цього опитування, посів лише четверту сходинку – голосувати за нього мали намір 10,2% опитаних одеситів (на 0,8% менше, ніж у лютому).
Відтак одна з найбільших інтриг місцевої виборчої кампанії – чи буде уродженець Сахаліну Олексій Костусєв з його незмінним бажанням очолити Одесу єдиним кандидатом від політичних сил, які називають себе опозицією до Едуарда Гурвіца. Якщо так, то адміністративний (виконавча влада, прокуратура, міліція, контролюючі органи тощо – регіонали скрізь розставили своїх людей), фінансовий та медійний ресурси будуть спрямовані проти нинішнього мера. Ознаки цього виявляються вже сьогодні, особливо в тональності ЗМІ. Водночас газета, підконтрольна відомому регіоналу Сергієві Ківалову, в одному з останніх номерів цитує одеського політолога Василя Попкова: «…Я поцікавився у своїх знайомих із когорти представників інтелігенції, що вони думають із цього приводу? Цікавий факт: жоден із тих, кого я опитав, не поставився до кандидатури Костусєва схвально. Мотиви – ця особа робить акцент на самолюбування, демонстрацію власних позитивних рис у вигідному руслі. При цьому реального досвіду практичної управлінської роботи в нього не так уже й багато…».
Війна за Одесу
Політична боротьба, що відкрито ведеться в Одесі ще з ранньої весни, аж ніяк не є конструктивною. Як влучно зауважив директор Південного фі
ліалу Українського центру соціальної аналітики Сергій Братчук, «…у нас немає боротьби ані ідей, ані програм. Є одна програма від опозиції до Гурвіца – зняти мера. А що далі? А тим часом одеситам вкотре обіцяють заяложене «російській мові – офіційний статус», «прийде команда професіоналів», «після 31 жовтня маршів націоналістів в Одесі більше не буде»…
Антиукраїнська риторика, якщо не сказати істерія, таким політикам, як Олексій Гончаренко, Олексій Костусєв, Ігор Марков (лідер партії «Родіна») та іншим їхнім однодумцям була притаманна завжди. Проте якщо раніше їхній запал ще якось гасила можливість покарання за розпалювання міжнаціональної ворожнечі та заклики до повалення державного ладу, то з приходом на посаду голови облдержадміністрації Едуарда Матвійчука, риторика якого абсолютно співзвучна з цими діячами, в Одесі розпочався прямий наступ на все, що має українське коріння. Крім того, залякують навіть своїх, які, бачте, насмілилися висловити власну думку. Це, зокрема, стосується Сергія Братчука, який ще донедавна був одним із провідних журналістів телеканалу, що його контролює Ігор Марков. Нині на адресу журналіста лунають прямі погрози від учорашніх босів. Поки що телефонні.
Однак погрозами справа не обмежується. Найсвіжіший доказ – підпал автомобіля лідера громадського руху «Комітет оборони Одеси» та отамана Чорноморського гайдамацького з’єднання Сергія Гуцалюка (прихильника Едуарда Гурвіца), який відомий в Одесі як людина з чіткою громадянською позицією та політичними переконаннями: різко засуджує українофобські дії політиканів усіх мастей, веде активну екологічну роботу. Те, що сталося, не може не насторожувати. Одеса пам’ятає події 1997–1998 років, що передували тодішнім виборам. Погрози, залякування, викрадення, арешти, вбивства… Тоді, вже майже на фініші кампанії, Едуард Гурвіц втратив двох дуже близьких соратників – Ігоря Свободу та Сергія Варламова. Ці злочини й досі не розкрито.
Отже, головна інтрига майбутнього змагання (сподіваємося, не війни) за посаду міського голови – чи висунуть інші політичні сили своїх кандидатів. Ідеться, зокрема, про ту ж таки партію «Родіна». Нинішній лідер її Одеської міськорганізації Сергій Бовбалан на виборах мера 2006 року був, хоч і зі значним відривом, другим. Невідомо, чи погодиться підтримувати Олексія Костусєва досить авторитетна в регіоні «Сильна Україна» (Сергій Тігіпко у першому турі президентських перегонів на Одещині обійшов навіть Юлію Тимошенко і впевнено посів другу сходинку), яку часто-густо критикує нинішній головний регіонал області, голова ОДА Едуард Матвійчук. Кажуть, покерувати Одесою має бажання і Наталія Вітренко, а з її риторикою неважко буде забрати у біло-блакитного опонента відчутну частку голосів.[2091]