Ранок першого травня приніс полегшення для європейських столиць: США погодилися звільнити країни ЄС від нових митних тарифів ще на місяць. Отже, візити німецької канцлерки Анґели Меркель, як і французького президента Емманюеля Макрона, попри різний прийом європейських лідерів у Вашингтоні, досягли однієї зі своїх цілей.
Прийом двох європейських лідерів, Анґели Меркель та Емманюеля Макрона, у Білому домі в останні дні не порівнював хіба що лінивий. «Для Макрона підготували державний бенкет, а для робочого обіду Меркель — склянку води», — писав у своєму твіті кореспондент німецької газети Die Welt Александр Робін. Справді, з часів Шарля де Ґолля для французьких президентів у Білому домі не влаштовували таких прийомів, як Емманюелю Макрону під час останнього візиту. Хоча після того, як до березня американський та німецький лідери взагалі не спілкувалися навіть по телефону цілих п’ять місяців, Берлін і сам наполягав, що в США на Анґелу Меркель чекає тригодинна робоча зустріч (щоправда, німецькі журналісти пізніше писали, що з нудьги канцлерка гуляла сама Джорджтауном увечері напередодні й навіть смакувала бургери разом із бразильськими адвокатами). У Макрона ж був триденний візит. Попри факт такого тривалого мовчання між двома лідерами, Меркель на прес-конференції гордо зазначила: «Завжди, коли я маю запитання, то можу запитати». Однак, за словами присутніх під час візиту журналістів, тілесна мова німецької канцлерки свідчила, що візит був далеко не найприємнішим. Також, як пише The Guardian, урядовці в Берліні скаржаться на брак прямих каналів комунікації в Білому домі. Понад те, до того як минулого четверга Річарда Ґренелла призначили американським послом у Берліні, ця посада була вакантною 15 місяців. Про брак хімії між двома лідерами свідчить і те, що у Вашингтоні, здається, і досі працює міф, нібито під час минулої зустрічі Трамп не потиснув Анґелі Меркель руку (а це було не так), бо після того візиту в місцевій пресі ще можна було знайти про це згадки.
Читайте також: Хімії не відбулося
Попри те що напередодні візиту Анґели Меркель до Вашингтона в пресі з’явилися повідомлення, що однією з тем її розмови буде можливе спрощення американських санкцій проти Росії або ж запевнення, що вони не вдарять по німецьких компаніях, які працюють із Росією, основною темою все ж таки були іранська угода та намагання відвернути торговельну війну між ЄС і США. Остання особливо вдарила б по Німеччині, для якої США залишаються основним торговельним партнером. Торік Німеччина експортувала до США товарів на суму понад €112 млрд. Як пише Politico.eu, експорт автомобілів до США є головним складником німецької економіки (як і загалом європейської). А торговельний профіцит Німеччини щодо США, хоч і далекий до рівня китайського, все-таки не дає спокою американському президентові. Під час прес-конференції й цього разу він не забув нагадати, що прагне «справедливих та взаємних торгових відносин із партнерами» й «зменшити бар’єри для американського експорту». Трамп також укотре поскаржився на 150-мільярдний торговельний дефіцит із ЄС, що формується великою мірою коштом німецької експортоорієнтованої економіки. У контексті тієї самої проблеми торік Дональд Трамп запитав журналіста однієї з німецьких газет, чому німецькими дорогами не їздять американські машини, тоді як на американських переважають BMW та Mercedes.
Під час зустрічі в п’ятницю основне торговельне питання, яке цікавило німецьку канцлерку, полягало в збільшенні мита на імпорт сталі та алюмінію з ЄС. Коли в березні такі обмеження наклали на імпорт із Китаю, то ЄС, Канаду й Мексику тимчасово звільнили від цього мита до 1 травня. І Меркель, і Макрон під час своїх візитів намагалися переконати Трампа не впроваджувати нові митні тарифи з 1 травня. Про це він також розмовляв із Терезою Мей у неділю 29 квітня. Вночі напередодні 1 травня стало відомо, що ЄС звільняють від нових митних тарифів ще на місяць, однак у європейських столицях очікують на таке перманентне рішення.
Читайте також: Die Wellt про візит Меркель та ніші топові теми
Другим основним питанням під час зустрічі двох лідерів була атомна угода з Іраном, хоча загалом Анґелі Меркель, вочевидь, важче було переконувати тут Дональда Трампа, ніж Емманюелю Макрону. По-перше, бо цю угоду вважають чи не найбільшим досягненням саме німецької дипломатії й це вже ставить її в погане світло для Дональда Трампа. По-друге, Меркель розуміла, що має менше козирів у переговорах зі США, хоча б зважаючи на постійні зауваження американського президента про недостатні оборонні витрати Берліна. Торік Трамп навіть припустив, що Німеччина винна США «велику суму грошей» через те, що її оборонні витрати весь цей час далекі від 2%. 2017-го Німеччина збільшила оборонний бюджет на 10%, однак зараз він становить лише 1,1% ВВП. Ще однією проблемою є протистояння в межах німецького політикуму збільшенню частки на оборону, зокрема серед соціал-демократів, які є партнерами ХДС у нинішній урядовій коаліції. Саме в контексті збільшення витрат на оборону Анґела Меркель заявила під час прес-конференції, що німці мають навчитися брати на себе більше відповідальності, адже «час повоєнного ладу минув». Щодо іранської угоди, то Дональд Трамп заявив, що відкритий до нових переговорів із Тегераном, однак не прислухатиметься до європейських закликів лишатися в угоді. Його кінцеве рішення очікують 12 травня.
Читайте також: Зайва обережність
Важливо, що, за словами Анґели Меркель на прес-конференції, вона з американським колегою також обговорювала ситуацію в Україні під час тригодинної зустрічі. Зокрема, канцлерка відзначила співпрацю з Вашингтоном проти дій Росії стосовно анексії Криму та ситуації на Сході України. Що ж до обговорення посилення американських санкцій щодо Росії, яке так лякає німецькі компанії, котрі працюють із Росією, то тут, за словами канцлерки, Берлін та Вашингтон у стані діалогу.
На думку деяких німецьких політиків, помилкою і Макрона, і Меркель був такий «окремішній» візит до США. «Це грає Трампові на руку, коли Німеччину та Францію можна налаштовувати одна проти одної», — прокоментував Welt am Sonntag ці візити депутат Європарламенту Свен Ґіґольд. Загалом нинішній візит до США, попри дещо розгублений вигляд канцлерки, видавався більш конструктивним, аніж попередній. Крім того, політики, попри радикально різні погляди в багатьох питаннях, зуміли знайти підхід одне до одного бодай на словах: Трамп назвав Меркель «видатною жінкою», а вона похвалила його за сильну політику щодо Північної Кореї.