Катастрофа на атомній станції «Фукусіма-1» допомогла Москві відновити позиції Росії на світовому ринку нафти і газу. Водночас, Німеччина, яка залежна від російського газу на 30%, буде купувати ще більше кубів газу, компенсуючи таким чином втрати від закриття АЕС. Останні ж забезпечували країну електроенергетикою на 28%.
Таким чином, Німеччина, яка протягом уже багатьох років є найбільш важливим союзником Росії в Європі, може опинитися під ще більшим впливом прем’єра Путіна, особливо у питаннях міжнародної політики.
«Підвищення попиту на природній газ зменшить вплив сланцевого газу на енергетичну галузь в Європі та зміцнить позиції «Газпрому», – вважає Родерік Каферпутц, аналітик брюссельського Центру європейських політичних досліджень (CEPS).
Нагадаємо, 30 травня канцлер ФРН Ангела Меркель заявила про відмову Німеччини від атомної енергетики та про закриття всіх АЕС до 2022 року.
Сама канцлер є прихильником атомної енергетики та планувала продовжити життя німецьких АЕС до 2036 року, проте, враховуючи значний тиск з боку громадськості, прийняла контроверсійне для себе рішення.
Загалом, ставлення німців до атомної енергетики різко змінилося після катастрофи на японській АЕС «Фукусіма» та обернулося проти консервативної партії Меркель.
Майбутні вибори 2013 року, на думку, видання Financial Times, віщують перемогу Зеленій партії Німеччини, яка своїми антиатомними програмами набула значної популярності в країні.
Як додає видання The Wall Street Journal, незалежні соціологічні опитування виявили, що близько 70% німецьких виборців виступають проти використання атомної енергетики в країні.
Відповідно, щоб зберегти шанси на перемогу у 2013 році, Меркель відкинула геополітичні та економічні переваги від мирного атома та відмовилася від нього.
Тепер життєво необхідними для забезпечення Німеччини необхідною кількістю електроенергії, окрім газопроводу Набукко, будуть два «дітища» «Газпрому» Північний та Південний потоки. Водночас, якщо Польща продовжить видобуток сланцевого газу та створить конкурентоспроможну галузь сланцевого газу, вона може стати реальним конкурентом російській компанії.
Проте наразі, ланцюгова реакція демонстрацій проти атомної енергетики лише підсилить вплив Росії на ринку природного газу в Європі та зміцнює монополію «Газпрому».