Центр планують побудовати на місці національної метеослужби Meteo France на набережній Сени, неподалік Ейфелевої вежі. У конкурсі переміг архітектор Мануель Нуньєс-Яновський, який співпрацює з французько-російською групою архітекторів.
Його проект передбачає будівництво будинку з п'ятьма позолоченими куполами і скляним перекриттям площею кілька тисяч квадратних метрів.
У березні 2011 року цей проект був представлений громадськості посольством Росії у Парижі.
Коментуючи тоді підсумки конкурсу, перший заступник мера Парижа Анн Ідальго повідомила, що представників міста запросили в журі, проте не дали права впливати на рішення.
За її словами, підсумкове рішення не викликало у міських депутатів «бурхливого ентузіазму». А газета Libération назвала проект «вінегретом а-ля рюмс».
Зі свого боку мер Деланое переконаний, що проект, який передбачає будівництво храму, поєднаного з культурним центром скляним «балдахіном», порушить гармонію історичного району Парижа.
На його думку, будь-яке будівництво на берегах Сени, що перебуває під захистом ЮНЕСКО, неможливо без схвалення міжнародних експертів. При цьому він зазначив, що на конкурсі проектів забудови ділянки були представлені більш гідні ідеї, більшою мірою враховують гармонію образу французької столиці.
У РПЦ здивовані заявою мера Парижа і зазначають, що всі проекти, які беруть участь в конкурсі, проходили експертизу у міській мерії.
Водночас в управлінні справами президента РФ, яке опікується будівництвом духовно-культурного центру в Парижі, вважають, що заява мера Парижа – це його особиста думка, яка не має юридичного значення, оскільки рішення буде прийматися префектурою.
Як повідомлялось, Москва розраховує отримати дозвіл на будівництво духовно-культурного центру навесні 2012 року. На думку творців проекту, будівництво російського духовного і культурного центру на набережній Бранлі в Парижі стане символом російсько-французької дружби.
Водночас, активізація керуючого справами президента Росії Владіміра Кожина – колишнього співробітника КДБ, пов’язаного із Московським Патріархатом й особисто Алєксієм ІІ, потім митрополитом Кірілом, щодо з лобіювання будівництва центру РПЦ у Парижі, викликала підозру французьких спецслужб. Французька контррозвідка не радила владі віддавати земельну ділянку церкві, яка відома своєю давньою співпрацею з КДБ.
Звичайно ж, у Кремлі бурхливо заперечують зв’язок майбутнього собору зі спецслужбами. Проте розміщення новобудови за п’ять хвилин ходи від корпусу французького МЗС і за десять від Єлисейського палацу наводить на роздуми.