В ОПЗЖ навряд чи випадково обрали кандидатом на міського голову Миколаєва Владислава Чайку – сина багаторічного мера (у 2000-2013 роках). Там розраховують передусім на підтримку літніх виборців. З прихильниками чинного міського голови Олександра Сєнкевича – значно складніше. Є ті, хто голосував би за нього «проти» ексрегіоналів. Однак молодший Чайка – не функціонер часів «біло-блакитного» панування в Миколаєві. Ним особливо нікого й не налякаєш, бо має доброзичливий погляд, а от серйозних медійних скандалів за його участі – немає. Багато отримав у власність або оренду з міської власності, але в очах частини громадян це навіть позитив: вміє примножити статки!
Натомість, Сєнкевич так і не розширив коло своїх партнерів під час другоїї половини каденції. На великі підряди у місті (такі як умощена площа в граніті або хідники по вулицях) – підписалися виконавці з Одеси. З огляду на «заручини» з партією дніпровського мера – можна очікувати й інших «варягів». Олександр Федорович не захотів чи йому не дали стати «своїм» для більшості сталих підприємців, які працюють ще з 90-х.
Не дарма технологи штабу Чайки навіть випустили паперові газети та телеграм-канали, де розповідають довірливим миколаївцям про те, що чинний голова віддасть місто «бандитам з Дніпра» після перемоги. При цьому кількість бордів, на яких Чайку називають «народним мером», зашкалює.
В умовах наднизької явки, як була 25 жовтня – а Миколаївщина взагалі відзначилась найнижчою явкою по країні – можна прогнозувати, що передусім піде на дільниці старший електорат. Попри карантин та можливий дощ, ці люди, яких не раз «мобілізовували» на різні подвиги, – відгукнуться. Останні два тижні телевізійні ролики Чайки сконцентровані саме на психіку літніх людей. Їм неодноразово нагадували, що саме Чайка не дасть забути «справжню» історію. Меседж цілком очевидний та зрозумілий. Мер буде опікуватись не комунальними справами, не лікарнями й транспортом, а саме збереженням «радянської правди».
Читайте також: Херсон: нардеп став міським головою і до чого тут динозаври
«Ядерний електорат» та союзники з Києва
Доросле населення міста у своїй більшості з’явилось, втікаючи з напівголодних степових сіл, отримавши перше помешкання в робітничому гуртожитку, а тепер мешкає в панельній дев'ятиповерхівці. Її збудували на гроші від будівництва радянських авіаносців. Ці люди всім завдячують саме радянській матриці. Вони хочуть помститись «вискочкам» і Сєнкевич на цю роль підходить.
До «ядерного електорату» ОПЗЖ може приєднатися ще молодша частина, яка голосувала частково за СН, а частково за «шарійців» – партія блогера отримала понад 5% і пройшла до міськради. Ще є надійні «учні» Чайки-старшого, типу Юрія Гранатурова, який також вусувався у мери та отримав понад 5%. Він не просто підтримав у пресі Чайку-молодшого після програшу в першому турі, а й пішов працювати до нього у виборчий штаб.
Можна додати ще десяток депутатів-аксакалів, які цього разу «пролетіли» повз міськраду. Вони не зможуть долучитись надалі до «обслуговування» бюджету в якості керівників комунальних підрозділів. Принаймні при мері Сєнкевичі. Чайка ж в останні два тижні «закидав» земляків обіцянками: то соціальні магазини повідкривати, то породіллям грошенят «виділити». Багато що пообіцяв з того, чого ніколи не виконає.
Варто згадати й суттєву підтримку зі столиці. За Чайку агітує Вадим Рабінович по всіх телеканалах Віктора Медведчука. На телевізійні дебати на «Суспільному» 19 листопада Чайка з'явився у супроводі трьох нардепів ОПЗЖ – Нестора Шуфрича, Юрія Павленка й Юрія Загороднього. При цьому хтось повідомив про «замінування», хоча правоохоронці вибухівки у будівлі не знайшли. Красномовний Нестор Іванович взяв слово й запропонував перенести дебати, рятуючи Чайку від напору Сенкевича. Дебати перенесли. Нібито на вечір п’ятниці, 20 листопада.
Читайте також: На Вінничині відбулася масова «заміна» депутатів. В ОПЗЖ усі жінки відмовилися від мандата на користь чоловіків
Навіщо знову голова без команди?
Так розмірковують не прихильники ОПЗЖ. Здебільшого – виборці Зеленського. У них є фракція в міськраді, представлені інтереси в облраді й парламенті, а тому «тягнути» за Сєнкевича – немає особливого сенсу.
Це відкрито задекларував лідер фракції Давид Арахамія, який був особливим агітатором чинного мера на попередніх виборах. В останній тиждень перед другим туром №5 міського списку «слуг» Микола Капацина пообіцяв підтримку чинному меру, також його підтримала інша депутатка СН Наталя Горбенко. Проте формальна лідерка місцевих «слуг» Тетяна Домбровська, яка посіла в першому турі мерських перегонів третє місце, дотримується іншої думки. Каже, президент не давав вказівки «старих мерів» підтримувати, тому не підтримує нікого.
Представників парламентських партій серед симпатиків чинного мера – немає. Депутати міськради від «ЄС» – відмовчуються, бо дуже добре знають практику співпраці. Молодь, з якою мер в силу вікової близькості «загравав» – дуже погано голосує. Їх почали підштовхувати обіцянками тістечок за фотографії з дільниць, але може бути запізно. Мобілізації середнього класу, яка відбулась під час минулих виборів, немає. Розумний виборець не просто розчарувався у мері IT-шнику, він ствердився у думці, що його ошукали.
Є десятки, а то й сотні орендарів майна у родини Чайки та його друзів. Ці маленькі бізнеси тішать себе думкою, що як орендатор стане мером, то вони можуть отримати «послаблення». Сєнкевича можуть підтримати скоріше виробники бруківки з Одеси, які отримали хороші замовлення у попередні роки. Дійсно, вигодонабувачами від мерства Сєнкевича можна розглядати саме бізнесменів з інших міст.
Перед другим туром мер встиг опинитися на лікарняному ліжку з дуже поширеною тепер хворобою опинився. Це, звісно, не додало кампанії мера активності. Окрім рамок на аватарах деяких містян у соцмережах, які залишаються відданими Сєнкевичу, не видно якихось яскравих дій у підтримку чинного міського голови. Намети з його профілем та молодиками, які нудьгують поруч. «Відосіки» керівника департаменту ЖКГ – не зараховуються. Команда Сєнкевича, про яку всі знали п’ять років тому і яка тоді «витягла» перемогу, тепер хто де, але не у Миколаєві й не у штабі Сенкевича.
Читайте також: Другий тур на Дніпропетровщині: Кривий Ріг без Вілкула та доля проєкту Коломойського в Нікополі
Олександр Федорович на диво не по-господарськи обійшовся зі своїми прихильниками. Ні піарники, ні журналісти, зі штабники 2015 року не залишились з ним. Може хтось побачить в цьому позитивний момент, але навіть зараз, окрім самого Сєнкевича, нікому говорити з виборцем. Після чотирьох чи п’яти днів без включень з лікарняного ліжка мер пообіцяв повернутись до справ. Ніякого іншого засобу комунікувати немає. Минула каденція була вкрай важка, бо міський голова був без команди. Точніше, весь час тасував кадри.
Навіть у разі технічної перемоги 22 листопада Сєнкевич удруге не отримає прихильність громади. Є велика ймовірність, що в разі перемоги він знову залишиться без достатньої кількості соратників. А значить, містяни знову не побачать велоінфраструктуру, сміттєпереробний завод, набережні. Будуть фури зі збіжжям знову по всім вулицям міста з серпня по жовтень прямувати в порти. Це знову на п’ять років «занурює» місто у чвари та «перетягування» канату, боротьбу нервів та втрачання шансів. Деякі тактичні переваги молодого мера не призводять до стратегічної перспективи для містян. Чайка здається більш прийнятним для багатьох бізнесів міста. Недарма його буквально підтримують кілька «крупняків». Хто підтримує Сєнкевича, окрім директора (комунального) зоопарку та кількох вже депутатів «Пропозиції», виборець так і не почув. Хто під час пандемії вийде голосувати не «проти» когось, а саме «за Сєнкевича»? Стійкі прихильники «Самопомочі», від якої він балотувався минулого разу, розбіглися хто куди.
Обидва кандидати перебувають у «полоні» досі непрозорої бізнес-бюрократичної еліти. Все це призводить до сумних прогнозів на часи після 22 листопада 2020 року.