Загалом рейтинг охоплює 140 міст світу. Основними критеріями, які використовувались для оцінки умов проживання в містах, були стабільність (конфлікти та злочинність), охорона здоров’я (доступність державної та приватної медицини), культура та довкілля, освіта, а також інфраструктура.
Максимальним рейтингом була оцінка в 100 балів. При цьому, оцінки від 80 до 100 свідчать, що у місті не існує або існує дуже мало проблем зі стандартами життя, а оцінки менші за 50 говорять про те, що більшість аспектів життя строго обмежені.
Найкращим для життя містом, отримавши 97,5 балів, став Мельбурн. Охорона здоров’я, освіта та інфраструктура австралійського міста були оцінені в максимум балів.
Другу та третю сходинку посіли Відень (97,4) та Ванкувер (97,3) відповідно.
До десятки найкращих також ввійшли Торонто (97,2), Калгарі (Канада) (96,6), Сідней (96,1) та Гельсінкі (96). Париж зайняв 16-те місце на дві сходинки випередивши Токіо. А Лондон опинився аж на 53-му місці.
Найгірші умови для життя людей виявилися в столиці Зімбабве Хараре (38,2), де стабільність та охорона здоров’я, судячи з оцінки в 20,8 стоять далеко від світових стандартів.
Не дуже відстають від Хараре і Дакка (Бангладеш) з 38.7, Порт Моресбі (Папуа Нова Гвінея) з 38.9, Алжир (Алжир) з 40.2 та Тегеран (Іран) з 45.8 балами.
Столиця Лівії Тріполі також ввійшла в десятку найгірших міст для життя, відзначившись поганою системою охорони здоров’я (33,3) та слабко налагодженою інфраструктурою (32,1).