Яким джерелам довіряють українці?
Результати моніторингу Фонду Thomson Reuters показали, що пошукові системи та соцмережі – два найпопулярніші джерела новин та інформації в Україні. Щотижня 80% респондентів використовують пошукові системи, а 72% – соціальні мережі.
Менше половини респондентів щодня покладаються на інформаційні портали/інтернет-ЗМІ (45%), телебачення (43%) та месенджери (39%).
Двоє з трьох респондентів (67%) переглядають телевізійні програми щонайменше раз на тиждень: цей результат демонструє важливість цифрових платформ в Україні. При цьому, особи з вищою освітою рідше покладаються на телебачення та газети, а також частіше користуються пошуковими системами, агрегаторами новин та месенджерами
Лише 32% учасників дослідження щотижня слухають новини по радіо, а ще менше – читають газети (23%).
При цьому, четверо з п’яти українців (80%) кажуть, що отримують інформацію з різних джерел. Лише меншість (19%) визнають, що постійно використовують одне і те саме джерело інформації.
Молодші та більш освічені респонденти дещо частіше отримують інформацію з багатьох джерел. У дискусіях під час фокус-груп, учасники неодноразово наголошували, що переглядали кілька каналів для з’ясування різних точок зору або отримання повнішої інформації.
Утім, хоч респонденти й покладаються на широкий спектр джерел інформації, більшість із них мають улюблене джерело. Четверо з п’яти могли назвати своє основне джерело новин.
“Цікаво, що жодне джерело не домінує: найпопулярнішим вибором, як і раніше, залишаються національні телевізійні канали, що належать олігархам: «1+1» (22%), ICTV (12%) та ТРК «Україна» (10%), а також новини на YouTube (10%)”, – йдеться у звіті.
Якими соцмережами користуються українці?
Перше місце за популярністю розділили між собою Facebook і YouTube – по 74% респондентів дізнаються новини з цих ресурсів хоча б раз на тиждень.
Для інших соцмереж зафіксовано такі показники:
Viber – 71%,
Instagram – 46%,
Telegram – 39%,
WhatsApp – 15%,
“Вконтакте” і TikTok – по 14%,
“Одноклассники” – 8%,
Twitter – 7%,
Signal – 1%.
Читайте також:Facebook, Instagram і WhatsАpp "лягли". Що відомо про глобальний збій соцмереж
Довіра до ЗМІ
Українцям притаманний певний скептицизм до засобів масової інформації: лише 11% опитуваних довіряють новинам. Переважна більшість респондентів (82%) вважає, що в усіх видах новин є багато фейкових історій та пропаганди.
“Троє з п’яти опитаних (59%) вважають, що в Україні немає незалежних ЗМІ – частково тому, що, на їхню думку, багато видань контролюються та фінансуються державою, іноземними урядами чи олігархами, а журналісти змушені слідувати інтересам тих, хто їх фінансує”, – йдеться у звіті.
Результати моніторингу показали приблизно такий рейтинг довіри до різних джерел:
інтернет-публікації та новинні веб-сайти – 50%,
телебачення – 41%
соціальні мережі – 32%,
газети – 16%,
радіо – 9%.
При цьому, жінки частіше за чоловіків довіряють телебаченню (47% проти 33%), а старше покоління респондентів – частіше, ніж молодь (50% проти 34%).
Що стосується типу постачальника новин, то суспільним мовникам і місцевим незалежним ЗМІ довіряють 44% та 39% людей відповідно. 28% стверджують, що найбільше довіряють іноземним ЗМІ.
Незалежна та якісна журналістика
Фонд Thomson Reuters відзначає суспільний попит на якісну, неупереджену, об’єктивну та професійну журналістику. Більшість (65%) вважають, що вони вже мають доступ до такого типу журналістики, навіть якщо критикують ЗМІ загалом.
Утім, лише 13 % змогли навести приклад медіа, яке вони вважають незалежним, а 56% респондентів взагалі не чули про незалежні ЗМІ. Деякі респонденти відзначили назви кількох незалежних ЗМІ, таких як «Новое время», «Громадське ТБ», «Радіо Свобода» та «Новинарня». Однак декілька респондентів також пропонували телеканали Espresso TV, ZIK, СТБ, «НАШ», «112» та «5 канал» як приклади незалежних ЗМІ, в той час як більшість спостерігачів класифікували їх як упереджені.
Важливим уточненням є те, що респонденти автоматично не ототожнюють якісну журналістику з незалежною, тому що незалежна журналістика часто сприймається як нішова та низькобюджетна.
Серед медіа, які деякі учасники вважали якісними, фігурували BBC, CNN, «Радіо Свобода», «Українська правда», «Крим.Реалії», «Новое время» та «Суспільне ТБ».
Новини в інтернеті
Переважна більшість людей отримує новини та інформацію з інтернету.
До сфери найбільшого інтересу належать загальнонаціональні новини на соціальну тематику: 88% респондентів зазначили, що цікавляться висвітленням соціальних проблем в Україні.
Більше половини, 57%, віддають перевагу загальнонаціональним новинам, а 41% більше цікавляться місцевими/регіональними. Однак відповіді відрізняються залежно від рівня освіти респондентів: 37% осіб із середньою освітою віддали перевагу національним новинам, а серед учасників з вищою освітою це число зросло до 70%.
73% опитаних людей заявили, що перевіряють новини, які вони отримують з телебачення/у соцмережах, що відповідає попереднім висновкам щодо споживання медіаконтенту з різних джерел інформації. Однак респонденти розділилися на тих, хто читає лише заголовки та тих, хто читає матеріал у повному обсязі (48% проти 45%).
В Україні є попит на змістовний контент: 53% респондентів стверджували, що їх цікавлять докладні інформаційні матеріали. Автори дослідження вважають, що існує тісний взаємозв’язок між медіаконтентом, що респонденти споживають, і особистими цінностями та переконаннями: 67% людей погодилося з твердженням, що вони часто обирають джерела засобів масової інформації, які відповідають їхнім цінностям/переконанням.
Ставлення до пандемії COVID-19
17% респондентів вважають, що COVID-19 – це афера.
Ті, хто вважає, що небезпека COVID-19 – це брехня, часто думають так через недовіру до ЗМІ. Загалом було зафіксовано багато критики щодо висвітлення теми пандемії у медіа.
Читайте також:Вакцинація від Covid-19: Більше 50 країн не змогли виконати вимоги ВООЗ
Респонденти нарікали на те, що на початкових етапах пандемії інформаційні повідомлення сприймалися як хаотичні, часом із суперечливою інформацією, з відсутністю чітких пояснень карантинних обмежень та завеликою кількістю неперевірених даних або відвертої дезінформації. У цьому також звинувачують державні органи України.
“Громадська критика способу висвітлення теми пандемії засобами масової інформації ймовірно, ще більше підірвала довіру до журналістики”, – йдеться у звіті. Тим не менше, 61% респондентів повідомили про зміну своєї поведінки під впливом новин, які вони прочитали про COVID-19.