Масові арешти та загострення насильницьких зникнень. В окупованому Криму частішають переслідування кримських татар та активістів.

Суспільство
14 Грудня 2022, 18:11

Аналітик КримSOS Євгеній Ярошенко повідомив, що майже 35 % загальної кількості політично вмотивованих вироків у тимчасово окупованому Криму винесено після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Від 24 лютого окупаційні суди на півострові винесли 45 вироків у таких справах.

Переважно це стосується справи Хізб ут-Тахрір або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджихана, які в Росії та на анексованих Росією територіях визнані терористичними. Також аналітик зазначив, що сумарний термін ув’язнення всіх постраждалих від політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму складає 1339 років та 2 місяці, і лише за листопад строк збільшився на 82 роки та 4 місяці через засудження сімох осіб.

Систематичні переслідування кримських татар тривають не лише на півострові. З початком повномасштабного вторгнення та окупації нових територій, географія розширилася. За словами голови управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескендера Барієва, на нових тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей серед 266 політв’язнів кількість переслідуваних кримських татар сягає 189.

Читайте також: Від ігнорування до упокорення. Як Україна боролася за Крим сто років тому

Серед іншого, у березні на території окупованого Криму також набрав чинності російський закон про «дискредитацію збройних сил Російської Федерації», який дає право арештовувати та засуджувати людей за публічне висловлення критики ЗС РФ. Відтак уже винесли обвинувальні постанови 160 жителям Криму. При цьому, з’ясувати підстави для вироку аналітикам КримSOS вдалося лише в 117 випадках: переважно вони стосуються інтернет-коментарів.

Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик каже, що факти свідчать про загострення практики насильницьких зникнень на півострові від початку повномасштабної війни. Під насильницьким зникненням мається на увазі, зокрема, утримання ув’язнених без доступу до адвоката та без повідомлення про арешт рідним. Поза тим, що кількість переслідуваних у тимчасово окупованому Криму відстежують правозахисні організації, точно сказати, скільки громадян України незаконно утримується неможливо.

У справі батальйону імені Номана Челебіджихана з початку окупації Криму звинуватили 16 осіб, проте 10 з них – з початку вторгнення 24 лютого. 13 обвинуваченим уже винесли вироки. Це одна із так званих «універсальних» статей, які приписують незгодним із режимом кримським татарам.

Справа Хізб ут-Тахрір так само має погану традицію поповнюватися новими обвинуваченими за сфабрикованими доказами. 9 лютого за нібито причетність до терористичної організації в Білогірську затримали кримськотатарського активіста Марлена Мустафаєва. Уже 30 листопада йому винесли вирок – 17 років позбавлення волі (прокурор просив суд про 18 років суворого режиму). КримSOS зазначає, що це один із найшвидших вироків серед багатьох незаконних переслідувань. Зазвичай справи Хізб ут-Тахрір судять за групами (Сімферопольська, Ялтинська, Керченська групи тощо), а справи тривають по декілька років. Тих кого окупаційний суд вважає співучасниками Мустафаєва в організації, засудили ще 2020 року, а затримали на рік раніше.

Читайте також: Крим наш! Як українські війська можуть потопити «непотоплюваний авіаносець»

У грудні продовжили на три місяці арешт другої сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір, найстарший учасник якої, 62-річний Сервет Газієв, утримується в СІЗО з 2019 року.

Від російських переслідувань, незаконних арештів та допитів також страждають українські активістки. Справа громадянської журналістки Ірини Данілович тягнеться з квітня. Тоді Данілович викрали й 10 діб незаконно утримували без доступу до адвоката в підвалі ФСБ. Під час затримання їй підкинули вибухівку, у чому пізніше їй зізнався працівник російських спецслужб. За цей час журналістку допитували на поліграфі, погрожували, а пізніше під час етапування до СІЗО били та чинили психологічний тиск. Так званий «суд» не задовольняв апеляції на рішення щодо продовження арешту журналістки, тож Данілович досі утримується окупантами. Наприкінці жовтня «Феодосійський районний суд» почав досліджувати «докази» в справі.

Попри все, опір триває. 10 грудня організація, яка називає себе кримським партизанським рухом АТЕШ, взяла на себе відповідальність за підпал казарми в смт Совєтський, де перебували мобілізовані росіяни. «Ми продовжуватимемо розвалювати армію рф зсередини», — написали партизани у своєму телеграм-каналі.