Днями СБУ повідомили про підозру ще трьом учасникам злочинної схеми, які постачали промислове обладнання для підприємств вугільної промисловості, що розташовані на окупованій території. Тепер, разом з посередником, що знаходиться по інший бік лінії фронту, в злочинній групі їх вже четверо. Серед фігурантів цієї справи, про яку Служба безпеки вперше повідомила ще у червні, є два депутати Донецької обласної ради, яка де-факто не працює з 2014 року, але де-юре досі існує, як орган влади. Одного з них Жовтневий суд Маріуполя раніше відправив під варту, але дав підозрюваному можливість вийти на волю під заставу, чим той скористався через декілька днів. Другий народний обранець, якого підозрюють в причетності до цього злочину, Ордаш Дадашов, – на момент впровадження справи, власне, генеральний директор машинобудівного заводу “Вістек”, вироби якого й спрямовувались на окуповану територію. На офіційному сайті СБУ повідомляється, що “протягом 2018-2019 років вітчизняне машинобудівне підприємство за документами нібито експортувало гірниче обладнання на адресу російських компаній. Насправді промислове обладнання доставлялося на вуглевидобувні підприємства, розташовані у терористичній організації “ДНР”. Після перетину українсько-російського кордону продукція за схемою “перерваного транзиту” доправлялася організаторами протиправної схеми до так званої “ДНР” для використання на “націоналізованих” підприємствах”. В інформації про затримання першого фігуранта йшлось про обладнання на загальну суму понад 50 мільйонів гривень, в повідомленні щодо Дадашова та його помічників вказано 30 мільйонів. “Під час проведення санкціонованих слідчих дій в адміністративних будівлях підприємства та за місцями проживання фігурантів провадження правоохоронці вилучили документацію, електронні носії інформації, чорнові записи, які містять дані з підтвердженням здійснення оборудки. Також вилучено вибухові пристрої та понад пів мільйона гривень”. Але сам Дадашов після обшуків залишався на свободі, йому та спільникам тільки зараз повідомлено про підозру за ч. 2.ст. 258-5 Кримінального кодексу України (фінансування тероризму).
Водночас з обшуками та виборами, на підприємстві загострилась ситуація, через яку працівники навіть вийшли на мітинг протесту. Останні роки з неофіційних джерел неодноразово доводилось чути про схеми, які, дійсно, існували до втручання СБУ: продавати обладнання на окуповану територію стало чи не єдиним засобом отримати “живі гроші” для заводу. Вже доволі тривалий час підприємство працювало за скороченим графіком: люди виходили на зміни декілька разів на тиждень, заробітна платня затримувалась місяцями. Ситуація суттєво погіршилась у 2017 році, коли найбільший замовник — ДТЄК — перервав співпрацю через неможливість за умовами аудиту мати в контрагентах завод, який підпадав під міжнародні санкції. Бо ПАТ “Машинобудівний завод “Вістек” входить до складу всеукраїнського холдингу «Укрпідшипник», власники якого – брати Клюєви. Про небезпеку для існування заводу через штучне банкрутство задля стратегічних цілей ще два роки тому писав керівник “Інформаційного опору” Дмитро Тимчук: “ … працівники підприємства висловлюють побоювання, що за посередництвом братів Клюєвих російською стороною здійснюється штучне доведення до банкрутства та знищення підприємства на користь російського АТ«Червоний якір» (РФ, м. Нижній Новгород), що випускає аналогічну продукцію, яка за якісними показниками значно поступається українському підприємству і програє конкуренцію на міжнародному ринку”. Саме в цей час директором було призначено Ордаша Дадашова, який повинний був вивести підприємство з кризи. Його каденція закінчилась майже одразу після викриття схеми роботи з окупованими територіями, яка, ймовірно, й була своєрідною стратегією виходу з кризи. На мітингу незадоволених працівників було зібрана необхідна кількість підписів акціонерів щодо звільнення директора Ордаша Дадашова: люди вимагали негайного погашення заборгованості та визначення стратегії подальшої роботи заводу. Але сам гендиректор пояснив свою відставку суто політичними причинами. На минулих виборах у Верховну Раду він підтримав кандидата від Опозиційної платформи Федора Христенка, який і переміг у перегонах по округу. І не підтримав креатуру колишнього керівника штабу Клюєвих Олександра Шинкаренка після того, як Андрію Клюєву не дозволили балотуватися. Через це, за словами Дадашова, власники-акціонери вирішили помститися: не перерахували гроші для погашення заборгованості, як обіцяли трудовому колективу раніше. У свою чергу, представники Клюєвих запевняли працівників, що вся провина лежить виключно на генеральному директорові, який свою заробітну плату отримував, про завод не дбав, а ще й організовував злочинні схеми. Про які, звісно, на бахмутському ринку всі чули, а авторитетні акціонери навіть не підозрювали.
На тлі доволі відчутного скорочення активів Клюєвих в Україні, яке відбувається з 2015 року, схоже, що нинішня ситуація навколо “Вістека” цілком вкладається в план переформатування гілок машинобудівної сфери задля урахування інтересів російської сторони. І розкол колишніх спільників-”регіоналів”, під час якого відбувається “жонглювання” прізвищами, “зливання” схем та заміна гравців — теж процес логічний та зрозумілий в сучасних політичних реаліях. Але сумно, що через все це, ймовірно, буде знищене одне з бюджетоутворювальних підприємств прифронтового Бахмута, яке, до речі, має унікальну промислову історію протягом понад ста років. Але чи багато місцевих зрозуміють, що втрата робочих місць для висококваліфікованих працівників, занедбання специфічних технологій, злам ланцюгів виробництва в сфері машинобудування — в тому числі, ціна “халявних” концертів, подарункових наборів і віри в “доброго царя”. Яка, до речі, нікуди не зникла через зміну прізвищ.