Тиждень.ua: У дев’яностих ви працювали у схожому проекті в Литві. Чи має Україна зараз проблеми, які Литва мала тоді?
— Усі колишні радянські республіки мають багато спільного: певні правові традиції і практики, але країни Балтії вирізняються з-поміж інших. Народи цих країн мають сильну ментальність та розуміння свого місця в світі. Варто також зауважити, що це малі країни, отже мають трохи іншу динаміку розвитку. Це одне із найбільш цікавих питань: чому деякі країни розвивають демократію швидше за інші, чому деякі країни впроваджують ринкову економіку швидше за інші, а також чому деякі країни швидше проходять період реформ.
Очевидно, що на це впливає велика кількість факторів: це культура, географія, освіта і, скажемо так, «сусіди». Проте основний фактор, на який я хотів би звернути увагу — наскільки влада слугує людям, або ж люди слугують владі. У деяких суспільствах розвинута концепція цивільного службовця — її ідея полягає у тому, що система юстиції слугує людям, і влада теж працює на благо людей. Коли ця концепція втілена, вона значно пришвидшує процес реформування.
Тиждень.ua: Як ви співпрацюєте з українською владою?
Першочергове завдання нашого проекту — проведення всезагальної реформи стратегії у юридичному секторі. Над цим ми працюємо із Адміністрацією Президента, нова стратегія нещодавно була підписана Президентом Порошенком. Стратегія передбачає план дій для багатьох державних організацій та міністерств, а також для недержавних інституцій. Вона будує структуру процесу реформ, що значно його полегшує. Стратегія також встановлює пріоритетні цілі та механізми співпраці між інституціями, вона встановлює чіткі завдання на найближчий час та на майбутнє. Наразі ми перебуваємо на стадії імплементації стратегії та виділення ресурсів на це.
Читайте також: Порошенко затвердив реформу судової системи
Нам пощастило працювати із багатьма державними інституціями. Один із наших основних партнерів — Міністерство юстиції, ми тісно співпрацюємо. У нашому проекті є компоненти, які передбачають співпрацю із суддями, адвокатами та прокурорами, а також антикорупційний компонент. Це дає змогу побачити перспективу процесу реформування, дає змогу стратегічно планувати та шукати синергію між різними організаціями. Імплементація, звісно, є складним процесом, адже необхідно провести багато інституційних реформ, розвинути людський капітал. Потрібно змінити багато речей водночас.
Тиждень.ua: Як розроблялась Декларація щодо захисту прав людини у кримінальному судочинстві? Чи допомагали українські адвокати?
— Проект почався у жовті 2013-го. Наш офіс знаходився на Костельній вулиці, поблизу Майдану, отже ми мали всього кілька спокійних місяців до того, як протистояння почало загострюватись. Наступні кілька місяців ми мали змогу спостерігати за тим, як український народ відстоював свої права. В той період я познайомився із багатьма адвокатами та представниками різноманітних правових інституцій. Ми поглянули на процес реформування і побачили, що внутрішні процеси не розвиваються так швидко, як би хотілось, а також дуже часто те, що записано у законах, на практиці здійснюється по-іншому.
Нові закони, особливо Кримінальний кодекс 2012-го, містять у собі багато прогресивних пунктів, що стосуються судового процесу та взаємодії між обвинуваченням та захистом, а також принцип юридичної об’єктивності. Але, згідно з адвокатами, усі ці положення не завжди втілюються у щоденній практиці.
Отже, постає питання: як встановити відповідність між законами і практикою? Відповідь на це питання шукали адвокати — наш проект виконував роль секретарів у цьому процесі — і вирішили, що потрібно працювати як поза системою, так і в системі. Отже, Декларація було підготовлено під час серії робочих зустрічей, які дали змогу зібрати усю необхідну інформацію. Адвокати представили їх позицію стосовно того, що потрібно увести в практику. Таким чином, перший текст Декларації був, по суті, компіляцією пропозицій, які ми отримали від адвокатів. Декларацію відполірували та покращили пізніше, під час додаткової серії робочих зустрічей. Отже, Декларацію можна назвати голосом українських адвокатів.
Читайте також: Вища рада юстиції схвалила звільнення майже 90 суддів
Декларація — це експеримент. Люди повинні зрозуміти, що це «м’який закон», але він має дуже специфічну мету. Це — багатофункціональний інструмент, адже представляє ситуацію у юридичному світі словами, які кожен може зрозуміти. Аби ця ініціатива була успішною, адвокати повинні комунікувати із громадянським суспільством та медіа мовою, яку зрозуміють прості люди. Якщо люди знаходяться поза межами процесу, вони реагують на нього зі скептицизмом, їм важко бути впевненими. Отже, ми співпрацювали із Національною Асоціацією Адвокатів України, НДО «Асоціація адвокатів України», НДО «Асоціація правників України», а також із НДО «Захист прав людини», аби досягти цієї мети.
Тиждень.ua: Отже, саме українські адвокати є відповідальними за імплементацію Декларації?
— Це дійсно так. Декларація — це такий собі тест на креативність. Ми вважаємо, що люди у кожному окремому місті можуть знайти цікаві способи її використання. Іноді проблеми є трохи різними у різних місцевостях. Ми заохочуємо друк та розповсюдження копій Декларації, а також її поширення у медіа, аби кожен міг її прочитати.
«М’який закон» — це новий концепт в українському правовому середовищі. Проте я хотів би зауважити, що за впровадженням цього концепту спостерігаємо у багатьох країнах, і Україну насправді ставимо за приклад того, як професіонали правової сфери можуть впливати на процес реформування.
Тиждень.ua: Яка ваша наступна мета після впровадження Декларації?
— Прямо зараз ми організовуємо серію робочих засідань по всій Україні, де ми плануємо зібрати разом адвокатів, представників медіа та організацій громадянського суспільства. Ми хочемо, аби вони мали нагоду поспілкуватись та зрозуміти потреби одне одного. Таким чином ми плануємо зробити процес реформування прозорішим і дати громадськості побачити, що відбувається. Для цього потрібен інтерес громадян, їх долучення до прозорих процесів комунікації.
Читайте також: Світ про Україну: безкарність правоохоронців, економічний спад і можливість децентралізації
У.Т.: Чи заохочує Ваш проект співпрацю між українськими урядовцями і адвокатами та їх західними колегами?
— Безперечно. Оскільки ми є проектом Європейського Союзу та маємо підтримку Делегації ЄС у Києві, ми намагаємось втілити найкращі європейські практики та підкреслити їх важливість: навчальні поїздки і робочі візити є важливою частиною процесу обміну досвідом. Особливий інтерес до України виявляються Литва, Польща, Німеччина та Франція. Ці країни активно надають Україні підтримку та експертне знання.
Біографічна нота:
Марк Сегал походить із Філадельфії, що у Сполучених Штатах. Він є юристом за освітою, але вже двадцять один рік працює правовим консультантом. Пан Сегал провів шість років у Литві у дев’яностих роках, і з того часу працював у багатьох проектах, які надавали різним країнам підтримку у розвиткові юридичної сфери. Марк Сегал завжди особливо цікавився Україною, адже його предки — із України, із Дніпропетровська та Львова.