Молдова — найменший із сусідів України, який, до того ж, в українських мас-медіа переважно асоціюється із негативом — хронічною політичною кризою, бідністю, придністровським конфліктом. Відтак до українців не доходять позитивні новини — як-от, успіхи Кишинева на ниві євроінтеграції та реформування економіки та держапарату. Зрештою, наші країни пов'язують давні історичні контакти. Виступаючи 27 вересня під час візиту до України перед студентами Києво-Могилянської академії, виконувач обов'язків президента, голова парламенту Республіки Молдова Маріан Лупу не забув нагадати про те, що засновник Академії Петро Могила (румунською Петру Мовіл) був походженням саме з Молдови.
Політик не приховував проблем своєї країни, але й намагався передати аудиторії свій оптимістичний настрій: «Для мене незалежність Республіки Молдова — це аксіоматична реальність. Це ствердження історичної правди. Ми довели, що Республіка Молдова — не тимчасовий проект». Лупу виділив дві основні слабкості країни: її розділеність та економічну слабкість, що стала причиною еміграції одного мільйона осіб. Придністровську проблему треба вирішувати тільки мирним шляхом, упевнений він. Регіон отримає спеціальний статус у рамках Молдови. Зрештою, це одна з передумов євроінтеграції, яка є пріоритетом теперішнього модовського уряду.
Трудову міграцію ж спричинив брак робочих місць. Країна зіштовхнулася із перспективою депопуляції, тож нагальною є потреба зміни якості економічного зростання. Поки що воно значною мірою ґрунтується на переказах трудових мігрантів, які пожвавлюють попит на внутрішньому ринку. Однак цей попит задовольняється за рахунок імпорту, що спричиняє дефіцит торговельного сальдо. Здорове ж економічне зростання — це інвестиції та створення робочих місць. Для цього державі слід провести регуляторні реформи та обмежити контроль. «Замість експорту трудових ресурсів — імпорт капіталу», – підсумовує економічне гасло Молдови Лупу.
Відповідаючи на питання Тижня про те, яким чином країна буде виходити з конституційного глухого кута (для обрання президента країни у парламенті потрібно 61 голос, тоді як правляча коаліція має тільки 59, решта — це комуністична опозиція), виконувач обов'язків президента розповів про два варіанти подальших подій. По-перше, це проведення референдуму щодо змін до конституції. А по-друге, переговори між політичними партіями, які мають розпочатися цього тижня в Кишиневі. Лупу схиляється саме до другого варіанту, адже референдум може призвести до поглиблення розколу у суспільстві.
Повертаючись до українсько-молдовських відносин, лідер сусідньої держави заявив, що наші країни приречені бути партнерами. СНД, ГУАМ, інші міжнародні організації — це чудові платформи, але найбільш ефективний шлях — це розвиток двосторонніх відносин. «Жодна міжнародна організація не замінить двостороннього діалогу», – підсумував Лупу.