Графіка: Андрій Єрмоленко
«Тиждень» наводить перелік головних виробничих об’єктів за кордоном, які належать українським інвесторам. Зрозуміло, що цей список далеко не повний, змальовує лише базову картину й не претендує на цілковиту точність (насправді її дуже важко досягти, адже дані про структуру власності подібних компаній є, як правило, закритими або напівзакритими). Втім, навіть така орієнтовна картина дає змогу встановити основні тенденції інвестування українських компаній на нинішньому етапі.
По-перше, серед інвестиційних об’єктів домінують підприємства металургійної галузі, однак до них активно «підтягуються» машинобудівні, харчові тощо.
По-друге, бачимо виразний поділ за географічною ознакою: якщо металургія «не комплексує» перед придбанням заводів у розвинених країнах Заходу, то інші галузі переважно спрямовані на ринок пострадянських країн або сусідів України – Росії, Польщі, Прибалтики тощо. Якщо не брати до уваги металургію, то найбільшою «мішенню» для українського капіталу середньої руки, дії якого практично неможливо відстежити, наразі є Росія.