Кандидат у президенти України Володимир Зеленський став ідеальним замінником графи «проти всіх», подавши приклад нового, набагато ефективнішого популізму. Про це пише автор Тижня Максим Віхров.
Він зауважив, що і сам Зеленський, і ті, хто засвоїть його політичний майстер-клас, мають усі шанси прорідити лави старого політикуму, проте сама олігархічна система залишиться неушкодженою, а наявні проблеми — невирішеними.
Водночас Віхров зазначає, що формування в українському суспільстві «роздратованої більшості» є цілком закономірним.
«Хоч би яких успіхів було досягнуто, головні проблеми — соціально-економічні негаразди та війна на Донбасі — так і не вирішені. Звичайно, точної кореляції між настроями та об’єктивним становищем у країні не існує, оскільки на суспільну думку впливають також суб’єктивні очікування, ідеологічні установки та інші нематеріальні чинники. Але й тут підстав для роздратування було більш ніж достатньо. Передусім запит суспільства на зміни істотно перевищував те, що запропонувало нинішнє керівництво країни. З одного боку, влада справді запустила низку реформ і деякі навіть встигли дати плоди. А з другого — зміни в деяких сферах вона відверто гальмувала, і приховати це було неможливо ані від тих, хто намагався їх просувати, ані від суспільства», — пише він.
Так, нагадує Віхров, у червні 2018-го експерти Реанімаційного Пакета Реформ оцінили поступ у 2,7 бала за 5-бальною шкалою, а в 2017-му — у 2,6 бала (Фонд «Демократичні ініціативи»). Насамперед експерти вказували на незадовільний стан судової та антикорупційної реформ, а головними драйверами змін вважали громадянське суспільство й країни Заходу. Натомість серед найпотужніших гальм значилися олігархи, бюрократичний апарат, опозиція, правоохоронні органи (прокуратура, суди, поліція). Президента й парламентську коаліцію (включно із силами, що вийшли з неї) також вважали радше гальмом, аніж рушієм змін.
«У загальних рисах оцінка експертів збігалася із суспільною думкою. І хоча в кінцевому підсумку Україна все ж таки не тупцювала на місці, роздвоєність політичної еліти викликала в людей цілу гаму негативних почуттів», — констатує він.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»