"В Україні існують щонайменше дві величезні системи, які по факту працюють на розрив соціальної тканини й гостро потребують реформування" – про це у №26 тижня пише Максим Віхров.
По-перше, це пенітенціарна система, котра у своєму сучасному стані не виконує функцію перевиховання злочинців. За офіційними даними, рівень рецидивізму в Україні становить понад 30%. Через це досвід перебування у місцях позбавлення волі сприяє люмпенізації правопорушників.
Читайте також: Державні діти: хто плаче за інтернатами?
По-друге, це інтернатна система, котра через свої системні недоліки формує у сиріт маргінальні життєві стратегії. Реформа деінституалізації, котра передбачає відмову від інтернатної системи, триває з 2017 року, проте вона ще далека від завершення і повсякчас перебуває під загрозою зриву.
Як зазначає Максим Віхров, боротьба з люмпенізацією українського суспільства полягає у стимулюванні соціальної інтеграції. "Інтегрована в соціум людина навіть у ситуації сильної скрути має набагато більше шансів залишитися членом суспільства, не перетворившись на маргінала, аутсайдера" – йдеться у матеріалі.
Читайте також: Державні діти: шанс чи його позбавлення
Нагадаємо, Тиждень вже писав про реформу деінституалізації. Зокрема, про зміст цієї реформи та причини її запровадження читайте у матеріалі "Інтернати без сиріт" . Про досвід прийомного батька 11 дітей, читайте у інтерв'ю з Андрієм Пінчуком, священником з Дніпропетровщини.