Найнадійніший спосіб політичного самогубства для українського президента — це орієнтація на Росію. Така орієнтація сьогодні є перепусткою в маргінальний електоральний анклав. Про це пише журналіст Тижня Максим Віхров.
«Антиєвропейська й антинатовська риторика допомогли виграти вибори Віктору Януковичу, але це було 10 років тому й погано для нього закінчилося. Сьогодні орієнтація на Росію — це перепустка в маргінальний електоральний анклав, який після окупації ОРДіЛО та Криму більше не здатен забезпечити перемогу на загальнонаціональних виборах», — ідеться в матеріалі.
За словами Віхрова, якщо токсичність Москви для більшості українського політикуму вже зрозуміла, то популізмом усе ще надуживають. Спокуса справді велика: у 2019 році команда Зеленського показала, що правильно підібрана популістська риторика здатна забезпечити успіх сама собою. Але ефективність популізму має зворотний бік. Українському суспільству властиво сподіватися на лідера, який розв’яже системні проблеми країни. Саме тому образ сильного лідера (який подолає корупцію, припинить війну, покладе край «епосі бідності» тощо) залишається дієвим прийомом політичного маркетингу.
«Але, як пояснює соціолог Сергій Дембіцький, такий кандидат в очах виборця не має сакрального ореолу, властивого авторитарним лідерам. Тож коли новообраний президент демонструє нездатність виконати власні обіцянки, він стає об’єктом різкого неприйняття. І виправити ситуацію, покинувши передвиборче амплуа радикального реформатора, як це зараз робить Володимир Зеленський, навряд чи можливо», – зауважив Віхров.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»