Журналіст звертає увагу на останнє опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на ще підконтрольних Україні територіях Донбасу у квітні 2014 року, за кілька тижнів до проголошення "народних республік". Згідно з цим опитуванням, за відділення від України і приєднання до Російської Федерації виступала лише третина мешканців Донеччини і Луганщини.
"Цифра не мала, але не домінуюча. Якби був справжній референдум, то сепаратисти б не перемогли. Але ці 30% треба ділити на два, а може, й на три. Тому що є реальна ситуація, станом на квітень 2014 року вже пів року відбувалося страшне накручування, провокації, людей реально лякали. Доходило до рівня масового психозу, коли людей лякали, що приїдуть автобуси з “Правим сектором”, який буде всіх убивати. Таке відбувалося і на Донбасі, і в Криму", – розповів Віхров.
На його думку, якби таке питання поставили у 2013 році, швидше за все, сепаратистськи налаштованої публіки не набралося б і 10%. "Донбас у 2014 році не був сепаратистськи налаштований. Навесні 2014-го про створення якоїсь республіки не йшлося. Якщо й були якісь сєпари, то вони хотіли, як у Криму: прийшли якісь “зелені чоловічки”, щось поробили, помінявся прапор – і живемо собі далі. Якби людей поставили перед вибором – що буде війна, то були б інші цифри. Люди не були готові воювати за це, ці ідеї нікого не захоплювали", – зазначив журналіст, додавши, що згідно з опитуванням КМІС, захоплення адмінбудівель, силові акції схвалювали близько 15%.
Читайте також: Корній Грицюк: Донбас завжди був Європою, нас просто змусили про це забути
Водночас Віхров зауважив, що із сепаратизмом на Донбасі почали загравати ще у 1990-х роках, коли відбувся перший незаконний референдум з приводу статусу російської мови, а також "з’їзди депутатів юго-востока". "Якби з 1990-х років незалежна Українська держава не піддавалася на сепаратистський шантаж і відповідала на нього так, як належиться, то у 2014-му була б інша історія. Я не кажу, що Росія не напала б, про це Збігнєв Бжезінський ще задовго до цього попереджав. Це мало статися і, скоріше за все, сталося б. Але ми б краще підготувалися", – наголошує автор, підсумовуючи, що сепаратизм, який вибухнув на Донбасі у 2014 році, з одного боку був підсилений Росією, а з іншого – потужною традицією безкарності.
Також у програмі йшлося про історичні витоки Донбасу, роль індустріалізації, радянських репресій та політики русифікації у формуванні його соціокультурного ландшафту, а також про причини сепаратизму і перспективи реінтеграції ОРДіЛО.