Політолог Максим Джигун у розмові з Тижнем розповів про перспективу повалення канадського уряду, основних конкурентів новообраного лідера лібералів Марка Карні, а також про те, чому Дональд Трамп стане одним з основних факторів виборчої кампанії та чи зміниться підтримка України.
— Марк Карні переміг на виборах лідера Ліберальної партії Канади, набравши 86 % голосів виборців та обійшовши колишню міністерку фінансів Христю Фріланд. Тепер він змінить Джастіна Трюдо на посаді прем’єр-міністра. Що відомо про політику Карні?
— Карні не кар’єрний політик, він ніколи не брав участі у парламентських виборах. Єдине, що пов’язує його з політичною діяльністю, — це те, що його батько колись балотувався в одній із центральних провінцій Канади до парламенту, але не виграв. І також те, що протягом прем’єрства Джастіна Трюдо той кілька разів запрошував Карні приєднатися до його команди як спеціального радника чи в іншій ролі, щоб допомагати розв’язувати економічні труднощі, перед якими постала Канада, починаючи ще з епідемії коронавірусу.
Тому Карні, як пишуть канадські медіа, непротестований виборами: у нього немає інших перемог, як ось власне перемога на внутрішніх виборах з-поміж лібералів. Але вже в найближчі місяці він матиме нагоду пройти випробування й парламентськими виборами.
— Власне опозиційні партії вже пообіцяли повалити уряд після того, як нова сесія парламенту почнеться 24 березня. Тож такий сценарій дуже ймовірний?
— На 90 % упевнений, що саме в такий спосіб діятимуть опозиційні партії. Але не тільки вони, а й нещодавні союзники Ліберальної партії як Нова демократична партія на чолі із Джагмітом Сінгхом. Вони фактично разом з лібералами сформували останній уряд і дали йому свою підтримку. Ця коаліція тривала до кінця 2024 року, допоки темна політична хмара не зависла над прем’єр-міністром. Тоді лідер Нової демократичної партії заявив, що якщо Трюдо не піде у відставку, то він разом зі своїми однопартійцями голосуватиме за вотум недовіри.
Тепер, коли навіть змінився лідер лібералів, імовірно, на першому засіданні їм навіть не дадуть проголосувати за якісь типові процедурні рішення, потрібні для того, щоб відновити роботу. На це налаштовані і консерватори, і трохи менше Нова демократична партія, і «Блок Квебек». Фактично це означатиме, що парламенту, який навіть не засів, не ухвалив жодного рішення й не провів дебатів, доведеться йти на перевибори, які орієнтовно мають відбутися в травні-червні.
Спілкуючись зі своїми друзями, які працюють у штабі і консерваторів, і лібералів, постійно чую заяви про те, що вони вже активно готуються до виборів. І що ліберали навіть використали ці лідерські перегони, щоб накопичити кошти.
— Хто на час виборів може стати основними конкурентами Карні?
— Тут насправді дуже цікава ситуація, тому що після того, як Трюдо заявив про свій намір звільнити пост лідера партії та прем’єра, рейтинги лібералів почали стрімко зростати, і на кінець минулого тижня розрив між консерваторами й лібералами становив 6–10 % на користь перших. Тоді як ще в грудні він становив 25–30 % відставання лібералів.
Тобто сьогодні Ліберальна партія демонструє просто шалений темп зростання своїх рейтингів по країні якраз через те, що прихильники лібералів — та й узагалі всі канадці — розуміють, що нарешті настане зміна політичного лідерства. І це вказує на те, що від Трюдо за фактично десять років при владі люди втомилися.
Тому говорячи про найближчих переслідувачів Карні, то це точно Консервативна партія Канади, адже жодна інша сила не має і 20 % підтримки. У Нової демократичної партії — 15 %. У деяких питаннях через такий самий лівий, дуже соціальний порядок денний вона створює загрозу для лібералів, але разом з тим ключовий виклик — саме консерватори.
Їхній лідер — П’єр Полієв, людина, яка починаючи з кінця 2022 року фактично обвалила рейтинг Трюдо до нищівного стану — 10–15 % підтримки, чого Ліберальна партія не бачила за останні десять років. Стратегія Полієва завжди полягала в тому, щоб робити персональні нападки на лідера лібералів, щоб демонструвати його некомпетентність, виголошувати дуже гучні, скандальні заяви й вибивати електоральну базу з-під ніг у лібералів.
Однак сьогодні й сам Полієв має величезну проблему: він ніколи не приховував, що його консервативна риторика дуже схожа до риторики республіканців. І, зазвичай, канадці це сприймали позитивно, вони знали, що в Штатах є «сильна рука» як Трамп ще із часів його першого президентства. Але після того як глава США вдався до погроз Канаді й розповідей про перегляд її кордонів, Полієву довелося не раз виправдовуватись та казати, що він не має нічого спільного із цією історією. І це, звісно, грає проти нього. І це одна з причин, чому вони сьогодні також втрачають свій рівень підтримки.
— Дональд Трамп, імовірно, стане одним з основних факторів виборчої кампанії, зважаючи на всі заяви про Канаду?
— Однозначно. Ба більше, я активно стежив за дебатами й за перегонами ліберальних кандидатів. Усі чотири своїм ключовим завданням у разі перемоги на цих внутрішніх виборах вважали протидію американській риториці, яку нині демонструє Трамп. Христя Фріланд наголошувала, що їй як міністерці фінансів не раз доводилося чинити опір Трампу в період 2017–2020 років.
У Карні основний порядок денний полягає в тому, що він як людина з економічною освітою, що була головою нацбанків двох країн, зосереджуватиметься на тому, як економічно завадити Америці реалізовувати митні обмеження та яку контрдію до цього можна вжити. І взагалі як в умовах такого токсичного сусідства можна відновити економічну стабільність у країні, тому що економіка в дуже скрутному становищі. Про це говорили і Каріна Гулд, і Френк Бейліс.
Тому, звісно, це головне завдання, на яке зважатимуть пересічні виборці, обираючи свого кандидата. Тож тут цей фактор поєднання американських республіканців і канадських консерваторів — величезний виклик для Консервативної партії: як переконати своїх виборців, що вони не здадуть Канаду, що чинитимуть опір Трампу, попри те що їхня риторика була доволі подібною.
— Чи зміниться позиція канадського уряду щодо підтримки України внаслідок зміни лідера в Ліберальній партії та в підсумку парламентських виборів?
— Думаю, що на жодні зміни щодо України нам розраховувати не варто й боятися їх теж. Усі парламентські партії Канади не раз і безальтернативно підтримували Україну й до початку повномасштабного вторгнення, й після лютого 2022 року. У своїх публічних комунікаціях і лідер консерваторів, і лідер Нової демократичної партії, і представники Ліберальної партії чи навіть «Блоку Квебек» — партії, яка по своїй суті є доволі сепаратистською всередині Канади, — багато говорили на підтримку України.
І хоч від Марка Карні ми не чули багатьох таких заяв, але з упевненістю можу сказати, що він не буде абияк змінювати риторику щодо України. Тому що більшість депутатів від Ліберальної партії є проукраїнськими. Нагадаю, що голова групи співдружності Канади й України в парламенті — українець Іван Бейкер. Те, що в складі цієї партії є кілька десятків членів цієї групи співдружності, і визначатиме партію та її поведінку.
Що ще важливо? У Канаді 40 000 000 населення, з них нехай трохи більше як половини — люди, які можуть голосувати. І з них 1 300 000 — 1 400 000 осіб — це представники української діаспори або люди, які дуже симпатизують Україні. Тому антиукраїнська риторика в канадському парламенті означатиме проамериканську риторику. А вона є неприпустимою, адже це означатиме, що Канада погоджується на ультимативні вимоги й заяви з боку Штатів.
Що чекає на канадців? Це точно складні відносини із США, чергові розмови про можливість приєднання Канади до Штатів, продовження американських гірок у питаннях з митами. Але в цих умовах невизначеності доведеться жити канадцям, що є дуже неприємним сентиментам для них, оскільки вони ключовий торгівельний партнер і найближчий союзник Штатів.