Андрій Дуда оглядач

«Майстри культури» хочуть вето

14 Листопада 2011, 14:05

Маємо на увазі схвалений 239 народними депутатами законопроект Олени Бондаренко «Про внесення змін до статті 31 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо (щодо приведення у відповідність до вимог Європейської конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення). Про те, що цей законопроект аж ніяк не пов'язаний із Європейською конвенцією про транскордонне телебачення, дружно заявили Юридичне і Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради. Але, певно, ініціатор цього проекту особливо цим і не переймалася, кнопкодави з проросійських фракцій і без того підтримають все, що «проти України».

Отже, згідно з рішенням парламенту від 3 листопада цього року, «у загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 25% має становити національний аудіовізуальний продукт». Це вдвічі менше, ніж є сьогодні. Крім того, вилучено норму, згідно з якою, «у радіопрограмах музичні твори українських авторів і виконавців повинні становити не менше 50% загального щотижневого обсягу мовлення».

Олена Бондаренко відома своїми одіозними ініціативами. Але от серед тих, чиї картки підтримали цей проект, чимало людей, котрі кровно зацікавлені у розвитку вітчизняного шоу-бізнесу і які мають дуже добре уявлення про негативи таких ініціатив. І хто, як, скажімо, не нардеп України Микола Баграєв, «господар» «Таврійських ігор», «Чорноморських ігор», який ще зовсім недавно перебіг з БЮТ до провладної фракції, мав би розуміти, що цей законопроект б’є, насамперед, по… російськомовних виконавцях.

І навіть якщо хтось думає, що скасування 50-відсоткової квоти у телерадіопросторі – це удар по українській, точніше, україномовній продукції, то глибоко помиляється. Реалії в українській поп-культурі такі, що національний аудіовізуальний продукт – це аж ніяк не україномовний продукт. Всі ці Ані Лорак, Тіни Кароль, Наташі Могилевські, Насті Каменських і Потапи, «Армія», «Нікіта» й інші «пающіє труси», репертуар яких майже на 90% російськомовний, – це також «національний аудіовізуальний продукт». Позаяк, згідно із законом «Про телебачення і радіомовлення», такий продукт – це «програми, фільми, аудіовізуальні твори, вироблені фізичними або юридичними особами України». Жодного слова про те, якою мовою створений цей продукт – українською, російською чи кримськотатарською. Фактично всі ті, кого возить на «Таврійські ігри» екс-кучміст і бютівець Баграєв, – вся ця «рускоязична попса» з їхньою «музикою» у тлумаченні Закону «Про телебачення і радіомовлення» є національним аудіовізуальним продуктом. Тому їх ефірний час також буде суттєво скорочений завдяки Олені Бондаренко і 239 кнопкодавам.

Постраждають не лише російсько- й українськомовні виконавці в Україні. Скорочення квоти «національного аудіовізуального продукту» у мовленні – це нищівний удар по українському виробнику і шоу-бізнесу загалом. По студіях звукозапису, по операторах, звукорежисерах, аранжувальниках, цілій армії представників музичної індустрії в Києві, Донецьку, Дніпропетровську чи Одесі. Тому, коли пані Бондаренко у Пояснювальній записці до цього законопроекту пише, що «реалізація Закону не потребує фінансових витрат з Державного бюджету України», то вона або лукавить, або не розуміє, що внаслідок скорочення національного квотування, зменшуються доходи українських резидентів, а отже, бюджет недоотримає мільйони гривень. Замість нашого (хай і російськомовного) музиканта в ефірі впевненіше почуватиметься Діма Білан, «Сєрєбро» і Філіпп Кіркоров.

Варто зазначити, що досі чинні методи захисту України від іноземної культурної експансії зовсім не оригінальні, адже встановили 50-відсоткову квоту національного продукту. Приміром, у Франції квота на французьку музику в ефірі становить 61%, в Іспанії – 61%. Жорстке регулювання використання канадської музичної продукції в Канаді (CanadianContentRules)– від 35% у радіоефірі (для франкомовної продукції – 65%) до 60% на телебаченні.

«Я розумію, радіостанціям, особливо тим, чиї господарі – росіяни, не подобається ставити українську поп-музику, але ми живемо в Україні, а тому потрібно підтримувати українське… Музику втрачати не можна. Тим більше, що в Україні вона значно цікавіша, ніж у сусідніх країнах». Здається, до цієї фрази українського російськомовного виконавця Потапа (Андрія Потапенка) щось додати дуже важко… Хіба що вимогу до президента негайно накласти вето на ініціативу колишньої студентки-двієчниці Бондаренко.