Термін «хакатон» ще дуже новий для України, тому чи можете ви пояснити, що саме стоїть за цим поняттям, як його розуміють у НАТО? Яке призначення хакатонів?
— TIDE-хакатони НАТО проводить Об’єднане командування Альянсу з трансформації, яке відповідає за перспективи НАТО, за його готовність до майбутнього. TIDE означає технології для інформації, ухвалення рішень та створення переваг у їх виконанні. Мета TIDE-хакатонів — стимулювати інновації та розвиток. Для цього ми надаємо можливість дуже креативним фахівцям продемонструвати потенціал наукового прориву в сфері обробки даних, інформаційних та комунікаційних технологій. Вони можуть застосувати ці технології дуже швидко й творчо, намагаючись вирішити деякі проблеми, які стоять перед НАТО в сфері обміну інформацією та ухвалення рішень.
Зазвичай Альянс ставить перед командами три основні завдання. Усі вони стосуються окремих аспектів колективної оборони НАТО й фокусуються на створенні найкращих умов для функціонування національних систем оборони в багатонаціональному середовищі, аби ті мали можливість якісно обмінюватися даними й відповідно бути ефективнішими. Команди намагаються виконати ці завдання, використовуючи комбінації легкодоступних технологій, власні навички й нові цікаві ідеї. Останнє для нас надважливо, ми цінуємо це найбільше. Учасниками хакатонів є переважно студенти військових навчальних закладів із серйозними технічними навичками, а ще мисленням у стилі «ми це зможемо» й пристрастю до виконання завдань. Здебільшого це молоді люди, а отже, вони здатні генерувати нові ідеї та свіжі підходи до вирішення проблем, дуже практичні, завжди намагаються щось розробити, випробувати, визначити, що працює, а що ні. На пошук рішення, формулювання концепту, його побудову та демонстрацію дається лише один тиждень, що змушує надзвичайно зосереджувати свої зусилля. Фінальна презентація відбувається для їхніх колег і членів журі, до складу якого входять вищий офіцерський склад, технічні експерти та навіть колишній міністр оборони. Тому ви не побачите, щоб хтось ледарював на хакатоні.
Читайте також: Кібербезпека в Ізраїлі: складний баланс між реуглюванням та свободою
Деякі команди не належать до оборонного сектору, а представляють приватні компанії або університети, адже ми намагаємося надавати максимально широкий доступ до хакатонів. Бо для справді якісного вирішення проблеми необхідна співпраця державного та приватного секторів. Зазвичай маємо представників урядових організацій, навчальних або дослідних установ та промислових компаній. Це дуже ефективна модель.
Хто відповідальний за організацію та проведення хакатонів НАТО?
— Головним організатором TIDE-хакатонів є Об’єднане командування Альянсу з трансформації. Крім того, значну підтримку надає Агенція НАТО зі зв’язку та інформації. Вона забезпечує так звані технологічні будівлі, до яких можуть приєднатися команди і які є своєрідною копією систем і сервісів, що їх Агенція надає тисячам користувачів Альянсу в 29 країнах. Персонал обох цих установ керує подіями та консультує команди.
Наступний етап. Переможці національного оборонного хакатону візьмуть участь у конференції НАТО в Берліні
Що стосується українського національного оборонного хакатону, то його організувала робоча група на чолі з Генштабом Збройних Сил України за підтримки Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції і НАТО. Також серед організаторів Центр стратегічних комунікацій StratСom Ukraine. Захід проводився за сприяння Трастового фонду НАТО з модернізації системи командування, управління, комунікацій та комп’ютеризації.
Чи мають результати хакатонів практичне застосування?
— Як я вже зазначив, перед учасниками хакатонів стоять три основні завдання. Переможців обираємо за окремими напрямами, яким потім даємо трохи часу на подальше доопрацювання та розвиток свого проекту. Після чого, за місяць, вони знову презентують свої ідеї в спеціальній спільноті Альянсу TIDE-Sprint і знову обираються найперспективніші. Ті, хто переміг уже на цьому етапі, запрошуються до участі в навчаннях НАТО із взаємосумісності (Coalition Warrior Interoperability eXploration, eXperimentation, eXamination, eXercise (CWIX). Ці навчання зосереджені на нових технологіях для оборони та безпеки, і проекти переможців хакатонів там порівнюють з інноваційними технологіями, розробленими в більш звичний спосіб. Отже, лише за кілька місяців нові ідеї від команд хакатону потрапляють у реальне середовище навчань, коли вони мають змогу підключитися до систем НАТО, національних військових систем та передавати реальну інформацію.
Читайте також: Крістін Дюґуен: «Повністю відокремити пропаганду від журналістики ніколи не буде легко»
Це дуже короткий термін! Адже зазвичай такі розробки тривають роками. Звісно, ми не очікуємо, що на хакатоні буде створено від початку ідеальну проривну технологію. Однак зручний спосіб, у який успішний концепт із хакатону може скоротити собі шлях до реального запровадження членами Альянсу. Це надзвичайна можливість отримати інноваційні ідеї щодо вирішення наших проблем і максимально швидко їх розвинути. Крім того, ми можемо багато що вивчити під час самого процесу, деякі зі здобутків попередніх хакатонів було включено до специфікації майбутньої комп’ютерної мережі місій Альянсу. Вони визначатимуть, як взаємодіятимуть НАТО й країни-партнери, яким чином можна поєднати різні інформаційні технології.
Які саме питання відпрацьовуються під час хакатонів НАТО?
— У минулому ми приділяли увагу пошуку та передачі інформації в багатонаціональному середовищі. Переможці цьогорічного змагання поєднали у своєму проекті картографічні дані країн — членів та партнерів НАТО, а також інформацію з багатьох джерел щодо активності своїх військ і сил противника. Деякі сервіси включають у себе погодні сенсори, відеотрансляції з БПЛА та інших носіїв, дані про розташування дружніх сил. Вони відобразили весь цей масив інформації в режимі «доповненої реальності» на смартфоні командира, який перебуває на полі бою. Отже, коли командир оглядає простір довкола себе, прикладна програма, створена учасниками хакатону, може показати всі зібрані дані й вивести їх на екран. Він також має спеціальні можливості на кшталт текстового чату та підтримки режиму радіомовчання. Це надає значно більше інформації щодо ситуації на полі бою, відповідно краще поінформовані військові можуть приймати виваженіші рішення.
Інше завдання стосувалося так званого розподіленого пошуку. Це пошук необхідної інформації, причому не лише у власній системі, а й у системах усіх країн — членів НАТО та партнерів, що з огляду на наявні безпекові обмеження є надзвичайно складним завданням. Наприклад, ви шукаєте якесь фото на своєму смартфоні. А тепер спробуйте уявити, що його потрібно знайти на телефонах і комп’ютерах ваших друзів, тоді як дехто з них за кордоном і час від часу їхні прилади не мають сигналу або вимкнені. А тепер зробіть це з використанням дуже обмеженої інформації порівняно з тим, яка зазвичай потрібна вашому смартфону. І коли ви зможете знайти необхідне фото, у друга ще треба спитати дозволу, щоб скопіювати його. У багатонаціональному середовищі всі ці завдання стають значно складнішими й для їх виконання необхідно більше зусиль.
Свіжий погляд. Учасники хакатону можуть знайти унікальне творче рішення оборонних проблем
Крім того, протягом тижня змагань ми вводимо певні ускладнення для команд, щоб зробити хакатон непередбачуванішим і цікавішим, у такий спосіб наближаючи умови до реальних, у яких зазвичай змушені працювати військові. Під час останнього хакатону в Чорногорії ми, наприклад, зробили інформаційні системи, з якими працювали команди, менш надійними. І учасники мали до того якось пристосовуватися, це тримало їх у постійній готовності.
У чому різниця між TIDE-хакатоном НАТО та українським хакатоном?
— Вони дуже схоже структуровані, схожі в підборі учасників. Основні відмінності — це завдання. НАТО шукає можливість покращити взаємодію між різними країнами, що дуже актуально для Альянсу. Тоді як завдання українського національного оборонного хакатону стосуються здебільшого силових структур країни. Отже, фокус на ваших власних потребах. Одне із завдань — поліпшити комунікацію між різними українськими організаціями у сфері безпеки та оборони держави. Або спростити обмін даними між окремими посадовими особами, але водночас зберегти необхідний рівень безпеки, надійності та авторизації.
Як ви оцінюєте рівень українських команд, які брали участь у TIDE-хакатонах Альянсу?
— Нам пощастило, що на двох останніх змаганнях були представники України, було кілька дуже сильних команд. Вони молоді, але мають хорошу освіту й показали справді серйозні навички та самовідданість. Фактично українці взяли призові місця на кожному з наших хакатонів, їхні проекти відібрані для подальшого опрацювання. І вони не тільки посилили елемент змагання, боротьби, а ще й показали здатність до співпраці, поділилися своїми ідеями, зробили внесок у розвиток усієї спільноти хакатону, замість того щоб діяти як окремі, ізольовані від усіх команди.
А команди — переможці українського хакатону, зокрема MITI Hedgehogs із Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, яка виборола перше місце у комбінованому змаганні, SBGS із Державної прикордонної служби (моделювання) і Code Defenders з Інституту спеціального зв’язку та захисту інформації НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» (програмування), приєднаються до конференції НАТО з питань майбутнього розвитку систем командних пунктів, що відбудеться незабаром у Берліні.
——————————
Майкл Стріт у 1992 році закінчив університет у місті Галл, здобувши ступінь бакалавра з електронної техніки та магістра технічних наук із супутникового зв’язку. У 1996-му закінчив Університет Лідса, здобувши ступінь доктора філософії з радіосистем. З 1999-го по 2008-й працював головним науковим співробітником при Агенції НАТО з консультацій, командування та управління, займався питаннями військового використання комерційних технологій радіозв’язку. З 2008 року і дотепер — головний науковий співробітник і координатор проектів в Агенції, а з 2013-го також менеджер із технологій та інновацій Агенції НАТО зі зв’язку та інформації. У 2018-му був одним із суддів TIDE Hackathon НАТО в Чорногорії, а також Українського національного оборонного хакатону. Нагороджений медаллю Меморіального фонду сера Генрі Ройса за інженерні досягнення.
Автор понад 40 наукових доповідей.