Велику Британію охопили злість і непевність. Жодна з тутешніх політсил не передбачила наслідків голосування за вихід, і тепер на них посипалися докори. Вони постали перед внутрішніми розколами й викликом: як зцілити країну, котру переполовинив референдум? Про це в черговому номері Тижня пише британський журналіст Майкл Бініон.
«Молодь сердиться на старше покоління, котре здебільшого голосувало за вихід. Робітники північних промислових міст обурюються домінуванням Лондона й заможнішого Півдня Англії. Шотландці та північні ірландці злі на парламент у Вестмінстері. Великі міста, що здебільшого обирали «залишитися», лають електорат із сільської місцевості, який проголосував за вихід. 2 млн іноземців, які мешкають у країні, не знають, що їх чекає далі. А всі разом звинувачують політичний істеблішмент у відсутності контакту з народом і нехтуванні пристрастями, що спричинені потоками мігрантів, політикою жорсткої економії та дедалі більшим розривом між багатими й бідними», – пише він.
- Читайте також: The Economist: Brexit стане потужним поштовхом для антиєвропейських сил на всьому континенті
За словами Бініона, певність є тільки в одному: референдум залишає всіх у підвішеному стані. Лідери кампанії за вихід із ЄС якось замовкли й не пропонують нічого для нейтралізації побічних наслідків плебісциту (девальвація фунта, обурення європейських партнерів, переговори про мінімізацію шкоди від розлучення із Брюсселем). Політичні конфлікти, що розгорілися під час кампанії, тільки поглиблюються: кожна сторона звинувачує іншу в брехні. Не зрозуміло, що робити, аби об’єднати країну й повернутися до управління нею. Багато хто вважає, що результати голосування колосально змінять майбутнє Британії. Декотрі навіть припускають, що країна припинить своє існування в нинішньому форматі.
Відтак, зазначає журналіст, треба невідкладно вирішувати кілька питань. Насамперед Велика Британія має почати перемовини з колишніми партнерами по ЄС. Наступне глобальне питання: позиція держави у світі. Безлад у країні не може не турбувати її найважливішого союзника — США. Також треба подумати про місце країни в Радбезі ООН, адже Індія, Японія та Бразилія, які хочуть ввійти до Радбезу, можуть апелювати до того, що послаблена Британія вже не заслуговує на постійне крісло за найвищим столом.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»