Схоже, конфлікт у Сирії добігає кінця. Після виведення американських військ у руках диктатора Башара Асада опиниться майже вся його країна, а росіяни та іранські союзники зміцнять позиції й активно допомагатимуть йому розправлятися з рештою опонентів. Про це на сторінках Тижня пише британський журналіст Майкл Бініон.
За його словами, Туреччина, яка тепер не боїться зіткнення зі США, своїм союзником по НАТО, налаштована завдати удару по курдських загонах самооборони. Росія, яка вже не хвилюється, що на її авіаудари відповідатимуть американські винищувачі в регіоні, може вільно підтримувати Асада в зачистці останнього пристановища сирійських повстанців (тобто нейтрального анклаву на північному заході Сирії поруч із турецьким кордоном, куди відтіснили повстанців).
«Туреччина постала перед вибором. З одного боку, Ердоган має військові сили та готовність «очистити» свій кордон від курдських «терористів» — для нього це буде корисний політичний хід, щоб підняти популярність напередодні запланованих на березень місцевих виборів. З другого — наступаючи на Манбідж, він ризикує безпосередньою сутичкою з режимом Асада. Як один із трьох організаторів сирійських мирних переговорів у столиці Казахстану Астані (разом із Росією та Іраном) він побоюватиметься конфронтації із сирійською армією та її російськими соратниками. Зате турки можуть не турбуватися щодо протидії американців у відповідь на такий крок: у громадянській війні в Сирії Трамп умив руки», – йдеться в матеріалі.
Бініон зазначає, що для того, щоб вигідно поділити трофеї, турецька делегація полетіла до Москви з метою обговорити пропозицію росіян щодо спільного посередництва між Дамаском і сирійськими курдами північного сходу. Найімовірніше, курдів проженуть із південного кордону Туреччини.
«За таких обставин безпосередньою загрозою є те, що вийдуть на свободу бойовики «ІД», яких курдська самооборона взяла в полон та утримує у в’язницях. Без курдських поневолювачів їх ніхто вже не триматиме за ґратами. Ісламістські бойовики потягнуться назад до своїх сіл і почнуть плести змову про новий штурм для відновлення колишнього халіфату або, що ймовірніше, перегрупуються в підпільну терористичну організацію. Вони прокрадатимуться на Захід, звідки й прийшла більшість бойовиків, щоб влаштовувати теракти в Європі та на Близькому Сході», — пише він.
Крім того, за словами Бініона, Росіяни тепер мають те, що хотіли. Президент Башар Асад повернув собі цілковиту владу. Це один за одним почали визнавати його арабські сусіди, які повертають у Дамаск послів і готуються відновлювати нормальні дипломатичні відносини. Москва вже не бачить загрози для своєї важливої воєнно-морської бази в Тартусі на Середземному морі чи будь-яких перешкод для союзництва Асада з РФ. Сирійський лідер цілком залежить від підтримки росіян та їхньої зброї, а інші країни та лідери на Близькому Сході визнають домінантну роль Москви в регіоні.
Також журналіст пише, що Ірану теж не треба буде хвилюватися щодо тиску міжнародної спільноти, яка вимагає вивести сили із Сирії. Хоч іранці воліли б, щоб його влада повернула солдатів додому й не витрачала величезних сум на підтримку режиму Асада. Виходить, рішення Трампа не підкреслило ізоляції Ірану, а радше зіграло Тегерану на руку.
«Після того як сирійсько-іракський кордон лишиться без охорони міжнародної армії (переважно в складі американців), практично весь контроль над Сирією перейде до рук Асада. Тоді Захід не матиме впливу на місцеві політичні процеси, як і можливості обмежувати іранський вплив у країні», — наголошує Бініон.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»