Вихід на екрани пригодницького фентезі «Гаррі Поттер і Напівкровний принц» очікували давно – це підтверджують рекордні $104 млн першого дня прокату. Сьогодні поттеріана комерційно вже перевершила інший культовий «серіал» – бондіану, однак побоювання щодо шостої частини епопеї таки виникали: цьому сприяли проблеми з вибором режисера, постійні переноси прем’єри, чутки про «дорослі» театральні проекти виконавців головних ролей, які перебувають у пубертатному віці, як і їхні казкові герої.
Стрічку адресовано не дітям, а підліткам, адже учні Гоґвардсу подорослішали й тепер, окрім магії, на них впливають гормони, а створення любовного приворотного зілля цікавить їх не менше, ніж гра в квідич. Утім, пора несміливих поцілунків у юних магів не така безтурботна, як у їхніх звичайних однолітків, оскільки чарівникам потрібно протистояти злу й дізнатися таємницю безсмертя «Того, Кого не Називають». Темні сили зовсім розбушувалися – зловісні смертожери руйнують споруди маґлів і навіть «вербують» до своїх лав професора Снейпа.
Режисер Девід Йетс, який уже вдруге працює над екранізацією дітища Джоан Ролінґ, назвав свій фільм «коктейлем із драми та комедії», і цей жанровий гібрид якнайточніше передає ідею шостого фільму, де водночас із першим коханням з’явилася перша втрата – смерть одного з ключових персонажів. Через повільний темп оповіді й тяжіння до психологізму, що здебільшого виражене в нескінченних розмовах героїв, «Гаррі Поттер і Напівкровний принц» може видатися найнуднішою частиною поттеріани. Однак якщо відкинути скептицизм і спробувати зануритися в атмосферу стрічки, снодійний ефект швидко зникає. Український дубляж – додатковий бонус, особливо «файна» говірка велетня Геґріда.
У кінотеатрах України з 16 липня