Мабуть, не знайдеться людини, яка не чула б про епічну боротьбу київської влади з МАФами — кіосками й торговими точками, що заполонили столицю протягом останнього десятиріччя. Чи не щодня Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА, котрий очолює такий собі Дмитро Білоцерковець, або лояльні до Віталія Кличка ЗМІ рапортують про знесення чергової ятки чи наливайки біля метро. А у відповідь ображені мафівці постійно перекривають магістральні вулиці чи гучно страйкують на Хрещатику. Картинка ніби й красива, але ж незліченні павільйончики продовжують торгівлю. Багато хто підозрює, що під виглядом боротьби з незаконними МАФами нинішня київська влада та її спонсори намагаються заробити й витиснути з дуже вигідного бізнесу конкурентів.
Отже, згідно із законодавством, МАФ, тобто мала архітектурна форма, — це невелика одноповерхова пересувна споруда без закритого приміщення для тимчасового перебування людей або ж стаціонарна з ним площею до 30 м². Побудована вона має бути з полегшених конструкцій і встановлена тимчасово, без фундаменту. Але головна фішка в тому, що здебільшого МАФ — це зовсім не самотня яточка біля метро, а, наприклад, великий ряд ролетів, котрі, щоправда, за документами проходитимуть як один об’єкт. Саме через це київська влада досі не може чітко назвати кількість таких точок у місті: спочатку говорили про 16 тис., потім виникла цифра 30 тис. тощо.
Варто розуміти: не всі МАФи незаконні, навіть якщо вони не мають права стояти там, де їх поставили. Як це так? Та дуже просто. Цілком легальними є лише ті конструкції, господарі яких платять так звані пайові внески до міського бюджету. «Розмір пайового внеску коливається від 500 грн до 40 тис. грн залежно від функціоналу, — заявляв нещодавно директор Департаменту міського благоустрою КМДА Дмитро Білоцерковець. — Наприклад, газетні кіоски платять до 500 грн, ремонт взуття — до 1 тис. грн, а точки продажу алкоголю й тютюну — понад 30 тис. грн за півріччя».
Читайте також: У Києві під час демонтажу МАФа власник відкрив вогонь із автомата
Однак явна більшість малих торговельних точок працює зовсім за іншою схемою: домовляється на місцях, тобто в районних державних адміністраціях або в самій КМДА, укладає прямий договір оренди. Найчастіше такі документи, зрозуміло, підписують за хабар, і це майже цілком убезпечує власника від будь-яких проблем надалі, навіть якщо МАФ установлений явно незаконно. Популярною є і напівлегальна схема оренди земельної ділянки, на якій потім і відкривають МАФ.
Є і більш витончені схеми встановлення торговельної точки. Наприклад, із випискою на право власності щодо нерухомого майна. «За нашими підрахунками, близько 400 кіосків свого часу намагалися легалізуватися, використовуючи зв’язки в міліції, прокуратурі, судах, реєстраційній службі, — заявив Білоцерковець. — Ця схема діє так: припустімо, два підприємці-компаньйони через суд визнають право власності на кіоск за одним із них. Суд виносить відповідне рішення щодо права власності на нерухоме майно. Потім власник іде з цим документом до державного реєстратора або нотаріуса й отримує відповідну виписку. Таким чином, ларьок юридично стає капітальною спорудою, а Департамент благоустрою вже не має права його демонтувати».
За інформацією Білоцерковця, ця схема коштувала близько $150 за 1 м², тепер розцінки піднялися. Кіоски за цією схемою зазвичай поставлені в найскандальніших локаціях. Скажімо, біля станції метро «Мінська» є клумба, огороджена парканом, а на ній красується МАФ із такою випискою. А ще ж є мобільні кав’ярні, які вкрили весь Київ густо, як мереживо капілярів. А ще МАФи в підземних переходах, право на побудову яких діставали за хабарі через так звані інвестугоди, згідно з якими власники мали проводити ремонт.
Профільний департамент стверджує, що існує ціла мафівська мафія з екс-керівників київських районів та управлінь, розбавлених відвертим криміналом. Тим більше що до 80% МАФів належать великим мережевим власникам. І саме проти них оголошено мало не хрестовий похід.
За інформацією КМДА, нині в столиці загалом 14 тис. МАФів. Із них пайові внески сплатило близько 6,5 тис., іще близько 1,5–2 тис. перебуває на договорі оренди землі. Близько 500 кіосків — із виписками на право власності. Залишається 5 тис. об’єктів. Серед цих 1,5 тис. намети, шатра. Власне, всім цим точкам і оголосила війну КМДА. На жаль, реальна картинка не така красива. Підприємці в один голос стверджують, що дозволи й надалі видають за хабарі, та ще й дуже вибірково. А зносять тих, хто не може домовитись або вибраний як зразок для піару.
Отже, за інформацією того-таки Білоцерковця, наразі в Києві легально експлуатують 6511 малих архітектурних форм. «До бюджету ними було сплачено за останні 12 місяців близько 60 млн грн, частину цих коштів було спрямовано на демонтаж незаконних МАФів, — пишається директор Департаменту благоустрою на своїй сторінці у Facebook. — По суті, законні МАФи оплатили демонтаж незаконних; як на мене, це ідеально для міста, яке не несе додаткових витрат із соціальних статей».
Читайте також: Кличко запропонував переселити МАФи в житлові будинки
За його словами, демонтовано вже близько 4 тис. торговельних точок, а до жовтня, тобто до виборів, Кличко пообіцяв остаточно розібратись із цим питанням. Щоправда, за даними офіційного сайта очолюваної Білоцерковцем структури, по всьому Києву знесено лише близько 1 тис. МАФів. Чим зумовлені такі розбіжності навіть в офіційних джерелах, сказати важко. Якщо не розібратися в хитросплетіннях цієї МАФіозної війни.
Дуже неприємне запитання для київської влади: а що робиться зі знесеним МАФом і хто фізично виконує цю роботу? Річ у тому, що демонтовані споруди власники забрати не можуть, адже комунальники конфіскують і відвозять їх на штрафмайданчики. А повернути своє майно звідти можна тільки за хабар, це Тижню в приватних бесідах підтвердили п’ять опитаних продавців та власників МАФів.
«Власникам не віддають їхніх споруд зі штрафмайданчиків, — підтверджує голова профспілки підприємців і найманих працівників торгівлі «Єдність» Вікторія Гапоненко. — Хоча, згідно із законодавством, це їхня власність: навіть якщо підприємець не має права поставити її назад для ведення торгівлі, він має повне право зберігати її в себе». Так, звичайно, після оплати витрат на демонтаж, перевезення та зберігання, і все-таки. За словами підприємців, на столичних штрафмайданчиках відмову повернути МАФи власникам пояснюють позицією керівництва Департаменту благоустрою та особисто мера Віталія Кличка. Представники влади обіцяють розпочати повернення демонтованих споруд «після того, як очистять місто».
Тим часом деякі кіоски, що були демонтовані й не віддані власникам, знову з’являються на вулицях Києва: виходить, за хабар чуже майно підлеглі Білоцерковця таки віддають у користування. Видання «КиевВласть» нещодавно опублікувало інформацію, що на алеї Небесної Сотні був помічений кіоск, вивезений за два тижні до того з Привокзальної площі. Ще одна конструкція з виламаними під час демонтажу й згодом заміненими дверми виявлена на Повітрофлотському проспекті, 20/1.
Але ще цікавіше розібратися, хто ж демонтує МАФи. Згідно із Правилами благоустрою Києва, зносити незаконну споруду має власник, що цілком логічно: сам установив — сам і знімай. Комунальні служби слід залучати тільки в разі його відмови робити це. Однак насправді фактично жоден МАФ не був демонтований його хазяїном: розбирають кіоски завжди комунальники. І не тільки тому, що ніхто не хоче робити це самотужки, просто знесення — то чималі кошти. Їх, за інформацією Тижня, заробляє найнята містом компанія — таке собі ТОВ «Арктика Адвертайзинг». Воно було створене при Департаменті благоустрою, ще коли функції мера виконував Олександр Попов, але діє і нині.
«Підприємцям не дозволяють самостійно демонтувати свої споруди, це робить тільки «Арктика Адвертайзинг», — стверджує Вікторія Гапоненко. А партія «Рух за реформи», яку пов’язують із Сергієм Тігіпком і яка активно критикує Кличка в переддень виборів, навіть заявила недавно, що згадана фірма є зручним майданчиком для привласнення грошей. Так, там вважають, що керівник департаменту Дмитро Білоцерковець причетний до розкрадання 14 млн грн, виділених КМДА на демонтаж незаконних торговельних конструкцій у столиці. Нібито основна маса цих коштів — 12 млн грн — була переказана «Арктиці».
Читайте також: Київським стихійним торговцям дадуть місця на ринках
«По-перше, вони вивели більшу частину грошей на якесь ПП, хоча в Києві діє своє КП «Благоустрій» із необхідним штатом людей та спецтехнікою, яке, до речі, перебуває на балансі міста, — заявив Вадим Якимець, один із лідерів Руху за реформи. — По-друге, ніхто не знає, яку точно кількість ларків треба знести. Аудиту не проводили. Нарешті, сам Білоцерковець заявляє, що в столиці близько 30 тис. незаконних МАФів і вже 8 тис. вони розібрали. Але це нісенітниця. У Києві не більше ніж 11–12 тис. кіосків, і якби демонтували таку кількість, то кияни відразу помітили б. Контора Білоцерковця малює «мертві душі», які сама віртуально зносить, тільки вже не за віртуальні, а за справжні гроші з міського бюджету. І тепер молодик із Криму «раптом» обзавівся квартирою в центрі столиці й розсікає на новенькому джипі, купленому в автосалоні. Це результат роботи Кличка, який призначив шахрая Білоцерковця керувати стратегічним департаментом у столиці».
Щоправда, київська влада виправдовується, мовляв, у «Благоустрою» просто немає стільки техніки, тому вона й мусила залучати приватну компанію. «У КП «Київблагоустрій» лише два крани, і це давало б змогу демонтувати п’ять-десять МАФів за день, — заявляє Дмитро Білоцерковець. — Розуміючи, що ми довго очищатимемо місто такими темпами, запропонували схему: зі спецфонду за пайовою частиною близько 14 млн грн спрямувати на послуги демонтажу, для чого був проведений конкурс. Тендер розбили на два: один на 10 млн грн, другий на 4 млн. Перший відбувся, і в наявності вже близько 20 одиниць техніки. Другий проводитиметься щодо техніки для демонтажу великих конструкцій, які неможливо підняти простим краном».
Противники знесення кіосків багато разів перекривали вулиці, билися з комунальниками. Так, 10 червня блокували проспект Бажана, 12-го — частково Хрещатик, Васильківську, нерідко вулиці з новобудовами тощо. Та це не справило жодного впливу на КМДА. І ось чому. За оцінками одного з працівників Департаменту благоустрою, який поговорив із Тижнем інкогніто, обсяг ринку МАФів у Києві сягає щонайменше 1,5 млрд грн щороку. Зрозуміло, такий ласий шматок, тим більше коли існує чимало способів обійти законодавство, ніхто не віддасть. Водночас це зручний привід і попіаритися перед виборами, особливо коли інших успіхів немає, і заробити. І таки має рацію пан Білоцерковець, коли каже про мафію. Вона існує, причому всередині самої КМДА. І є серйозні підозри, що всі останні рухи київських очільників пов’язані саме з бажанням її очолити, переспрямувавши ці грошові потоки під себе.
Варто згадати, що пана Білоцерковця єднають тісні зв’язки із сірим кардиналом адміністрації Кличка, скандальним забудовником Вадимом Столаром. Подейкують, що свою «смачну» посаду директора Департаменту благоустрою хлопець із Севастополя, котрий очолював ударівську молодіжну організацію, дістав якраз завдяки високому покровителю. І чимало експертів пов’язують активну боротьбу з МАФами власне з бажанням Столара диверсифікувати будівельний бізнес і прибрати до рук сферу дрібних торговельних точок, які приносять зовсім не дрібні прибутки.