Normal
0
false
false
false
MicrosoftInternetExplorer4
/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:”Обычная таблица”;
mso-style-parent:””;
font-size:10.0pt;”Times New Roman”;}
Міністр палива і енергетики України Юрій Бойко та голова ВАТ «Газпром» Олексій Міллер обговорили перспективи інтеграції газових активів двох країн. Ідею злиття народив 30 квітня 2010-го року прем’єр РФ Володимир Путін (докладніше – див. Тиждень №18 від 07.05.2010 р.). За підсумками зустрічі Бойко та Міллера вирішено зробити «перший крок до об’єднання – створити спільне підприємство на паритетних засадах, 50 на 50». Офіційно повідомлено, що визначення переліку активів, які Газпром та Нафтогаз внесуть до СП, ще попереду. Проте можна припустити і не помилитися, що НАК вступить до підприємства газотранспортною системою України.
Для лобіювання об’єднання Газпрому та Нафтогазу росіяни обрали слушний час. Йдеться не лише про сприятливу для Кремля політичну кон’юнктуру, а й про вкрай складне фінансове становище НАК, яке може ще погіршитись за підсумками судового процесу із швейцарською компанією RosUkrEnergo. Зокрема, RUE подала позов до Стокгольмського арбітражу і хоче відсудити у Нафтогазу $5,4 млрд. Директор енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар ті інші авторитетні експерти переконані, що рішення Стокгольмського арбітражу на користь RUE може пришвидшити злиття з Газпромом Нафтогазу, оскільки фінансове одужання НАК після цього буде неможливим.
Докладно про політичні та економічні причини кризи українського газового монополіста – в друкованій версії Тижня.